Історія України, 10 березня Узагальнення знань з теми «Королівство Руське (Галицько-Волинська держава)» 1. У 1238 р. під Дорогичином військо князя Данила Галицького завдало поразки А монголам. Б угорцям. В полякам. Г хрестоносцям. 2. Твори давньоруського героїчного епосу, що прославляють здебільшого подвиги народних героїв-богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем, – це […]
Внутрішня політика останнього очільника Гетьманщини. У 1750 р. брат фаворита імператриці Єлизавети К. Розумовський став гетьманом Лівобережної України і завдяки своїм зв’язкам стримував намагання знищити залишки автономії: намагання розширити права старшини, плани запровадити спадкове гетьманство; здійснення військової реформи, запровадження однакового озброєння й обмундирування для козаків; намагання досягти фінансової автономії, але було встановлено російський контроль за […]
Гетьманщина в 1687-1709 рр. 25. 07. 1687 р. на козацькій раді гетьманом обрали генерального осавула Івана Мазепу. Він розпочав своє правління з підписання Коломацьких статей, які були складені на основі Глухівських статей Д. Многогрішного з додатками, зробленими за гетьмана І. Самойловича: збереження 30-тис. реєстрового війська і компанійських полків; підтвердження наданих раніше козацьких привілеїв; обмеження впливу гетьмана і […]
5 КЛАС Вступ до історії 11. 03. 21. Тема: Прголошення незалежності України 1. Прочитати § 17 підручника. 2. Позначте на контурній карті державні кордони та столицю України, межі та адміністративні центри областей України. 3. Намалюйте поштову листівку для привітань з Днем незалежності України. 6 КЛАС Всесвітня історія/Історія України (інтегрований курс) 10. 03. 21. Тема: Спарта 1. Прочитати § 38 […]
Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність гетьманів козацької України. Гетьманування І. Виговського. Після смерті Б. Хмельницького Старшинська рада до повноліття Юрася Хмельницького обрала гетьманом Івана Виговського, який був генеральним писарем і відзначився в розбудові Генеральної військової канцелярії. Внутрішня і зовнішня політика: збереження союзницьких стосунків з Московським царством; підписання мирного трактату з шведським королем, який визнав незалежність України; […]
Національно-визвольна війна українського народу. Причини: посилення соціального гноблення (зростання шляхетського землеволодіння, панщини); посилення національно-релігійного гніту; невідповідність між набуттям козацтва фактичного політичного лідерства в українському суспільстві та різким погіршенням його становища згідно з «Ординацією» 1638 р. ; слабкість найвищої державної влади Речі Посполитої. Це викликало протести не тільки козаків, селян, міщан, але й представників привілейованих станів — […]
Політичне та соціально-економічне становище в українських землях. Зміни в соціально-економічному житті: зростання магнатського землеволодіння, площ оброблюваних земель, кількості фільварків, виробництва товарів на продаж через збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію в Західній Європі; поява значної кількості нових міст. Близько 80 % міст були у приватній власності. Зростання кількості ремісничих спеціальностей. Найбільші міста — Львів і Київ; […]
Люблінська унія та її вплив на українські землі. На середину XVI ст. більшість українських земель входила до складу Великого князівства Литовського і Польського королівства. Московському царству належала Чернігово-Сіверщина, Молдавії — Буковина, Трансільванії — Східне Закарпаття, Західне Закарпаття було у володіннях австрійських Габсбургів, південь України входив до складу Кримського ханства. Причини Люблінської унії: Литва зазнала ряду […]
Змагання Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Зі смертю князя Юрія II Болеслава становище Галицько-Волинського князівства суттєво погіршилося. Реальним правителем у Галицькій землі був боярин Дмитро Дедько (1340-1344 рр. ). Справжня війна за землі Галичини розгорілася 1349 р. , тривала вона із змінним успіхом. Зрештою в 1387 р. ці землі були остаточно приєднані до Польського королівства. На […]
Об’єднання Галицького та Волинського князівств. Передумови: віддаленість від Києва, особливості природних умов, вдале географічне розташування; великі родовища солі сприяли економічному піднесенню; потреба об’єднання зусиль обох князівств для боротьби з Польщею та Угорщиною, згодом — монголами; цілеспрямована політика ряду князів, етнічна однорідність обох князівств. Особливості утворення королівства Руського (Галицько-Волинської держави). У 1199 р. князеві Роману вдалося […]
