Практичне заняття "Історичні джерела про долю "Русалки Дністрової " та її авторів" - 9 клас

Практичне заняття “Історичні джерела про долю “Русалки Дністрової ” та її авторів” – 9 клас

ХІД РОБОТИ1. Запиши тему практичного заняття у робочий зошит.2. Прочитай текст, наведений нижче. Попрацюй з…
Українська хата як "власний" ("свій") український образ світу - 6 клас

Українська хата як “власний” (“свій”) український образ світу – 6 клас

Здавалося б стільки всього про традиційну українську хату відомо, стільки наукових та етнографічних праць написано, але все ж лишається багато невідомих широкому загалу знань та фактів про житло українців. Хата – не просто дім в якому проживала сім’я, це окремий всесвіт, де народжувалися, росли, закохувалися, одружувалися, господарювали та помирали. так повелося, що для українців побудувати дім означало не лише залити фундамент та викласти стіни, а й створите місце для родового гнізда, народити, виростити та виховати в ньому дітей, добрими, працьовитими та віруючими.
Практичне заняття "Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства як джерело ідей українського національного руху" - 9 клас

Практичне заняття “Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства як джерело ідей українського національного руху” – 9 клас

У Київському університеті росіяни не займаються ідеєю слов’янства; польські уродженці мають свою мету - відновити польське королівство по Дніпру і Південній Двині, але вони обмежуються самими словами і надіями; більше ж діють малороси, які бажають колишньої Гетьманщини, якщо можливо, в незалежності від інших слов’янських племен. Ця перевага діяльності малоросів така велика, що товариство майже випустило з виду загальну мету - об’єднання всіх слов’янських племен - і піклується лише про Малоросію, її народність, мову і навіть незалежність.
Історичні землі українців - 8 клас

Історичні землі українців – 8 клас

Для кращого розуміння розвитку народу та держави необхідно добре знати той простір і середовище, у якому вони сформувалися. До початку ХХ ст. Україна фактично перебувала у процесі формування своєї етнічної території. Відбувалися інтенсивні міграційні процеси, завдяки чому територія розселення українців, починаючи з кінця ХVI ст., постійно збільшувалася. Наприкінці XVIII ст. і в першій половині XIX ст. українцями було заселено Південну Україну та Кубань, згодом — Ставропільщину й Терщину. У XVIII ст. сформувалися українські етнічні острови в Поволжі та на Уралі. На заході розселення українців досягало м. Кракова (Польща), а на північному заході — м. Брест (Білорусь). Тож сьогодні чимало українських історичних земель розташовані за межами нашої держави. Це Кубань, Задунайщина, Пряшівщина, Берестейщина, Лемківщина, Холмщина, Підляшшя, Стародубщина.