Іван Котляревський. Енеїда - 9 клас

Іван Котляревський. Енеїда – 9 клас

Походив із зубожілого козацького старшинського роду, батько працював канцеляристом міського магістрату. Згодом Котляревські отримали дворянське звання. Дев’ять років навчався в духовній семінарії у Полтаві, яку так і не закінчив – духовна кар’єра його не приваблювала. Тоді ж почав писати вірші, публікувався в сатиричному альманаху «Полтавська муха». Працював канцеляристом, вчителював у поміщицьких родинах. Водночас активно цікавився українським фольклором: вивчав життя простого люду, його звичаї та обряди, записував народні пісні.
Початок українського національного відродження - 9 клас

Початок українського національного відродження – 9 клас

Наприкінці XVIII — у першій третині XIX ст. в Наддніпрянщині розвивалися і взаємодіяли кілька визвольних рухів, опозиційних політиці царизму. Польський напрямок визвольного руху об’єднував польських патріотів, які боролися за відродження своєї державності, знищеної наприкінці XVIII ст. Своєю метою вони вважали відновлення Речі Посполитої в кордонах від Балтійського до Чорного морів. Прибічники цих поглядів переважали в середовищі польської шляхти на Правобережжі. Українське населення краю майже не підтримувало цей напрямок.
Концепції походження українців - 8 клас

Концепції походження українців – 8 клас

Територія України є прабатьківщиною індоєвропейських народів, звідки вийшли предки народів, що заселили Європу, значну частину Азії аж до Індії, Америку та деякі інші землі. З 2 тисячоліття до н. е. на території України залишилися мешкати представники праслов'янської та індоіранської гілок індоєвропейської мовної сім'ї народів. Український історик Михайло Грушевський, а слідом за ним і вся українська наука, дійшли висновку, що український народ з'явився в часи антського союзу племен, який у IV-VII ст. н. е. охоплював більшу частину території України. Грушевський стверджував, що українці як етнос утворилися завдяки взаємодії слов'ян і сарматів у межах цього союзу племен.
Культура Київської Русі/Русь-Україна як культуротворчий образ  та простір історії - 7 клас

Культура Київської Русі/Русь-Україна як культуротворчий образ  та простір історії – 7 клас

Культура Київської Русі є результатом тривалого процесу як внутрішнього розвитку східнослов'янського суспільства, так і зовнішнього впливу світової цивілізації. Позначилися на культурі київської держави прийняття християнства та загальний вплив Візантії. Важливими були також намагання київських князів вийти з-під впливу Константинополя і звернутися до власних культурних особливостей у різних сферах мистецтва.
Національний традиційний одяг -  відображення духовного світу українців - 6 клас

Національний традиційний одяг –  відображення духовного світу українців – 6 клас

Сьогодні ми з вами познайомимося з елементами традиційного українського вбрання, його художніми особливостями, обереговим значенням, познайомимося з митцями, які особливу увагу у своїй творчості приділяли українському одягу, і, сподіваюсь, що кожен із вас вкінці заняття відчує гордість за наш талановитий народ.Кожен народ має своє неповторне індивідуальне обличчя як у духовній культурі, так і в побуті. Ця індивідуальність знайшла своє відображення і в традиційному народному одязі, який формувався протягом багатьох століть.
Дохристиянські вірування праукраїнців - давніх слов'ян - 6 клас

Дохристиянські вірування праукраїнців – давніх слов’ян – 6 клас

Відомо, що наші предки серед усіх божеств визнавали наймогутнішого бога, який посилав блискавку, йому жертвували худобу. Вони не визнавали призначення й не вірили, що воно мало якусь силу над людьми, поклоняли­ся річкам, німфам, божествам, жертвуючи їм усячину та ворожачи під час жертвопринесень.Найвищий бог фігурує під різними назвами: Перун — бог грому і блискавок, Хоре — сонця, Сварог — вогню. Поклонялися наші предки також Велесові (Волосові) — богові достатку, опікунові багатства, торгівлі, худоби; Стрибогові — богові вітрів.
Підгрунтя културної свідомості українців. Побут і звичаї давніх слов'ян - 7 клас

Підгрунтя культурної свідомості українців. Побут і звичаї давніх слов’ян – 7 клас

Основним заняттям ранніх слов'ян було землеробство. Найдавнішим способом вирощування зернових культур у лісовій зоні було підсічне землеробство. На окремих ділянках лісу селяни спалювали повалені вітром сухі дерева і таким чином проводили підготовку землі під посіви. Нерідко перед вирубуванням лісу дерева підсікали, щоб вони швидше висихали у вертикальному положенні. Тоді дерева валили і спалювали. Попіл був добривом, він же розпушував ґрунт. Після трьох років використання виснажену землю залишали и освоювали нову ділянку.
Громадська опозиція російському царизму в Україні. Соціальні протести - 9 клас

Громадська опозиція російському царизму в Україні. Соціальні протести – 9 клас

На початку XIX ст. в суспільному житті Наддніпрянської України помітну роль стало відігравати масонство, яке поширювалося на ці землі переважно через Польщу та Росію упродовж другої половини XVIII ст.Оскільки до масонів належали представники суспільної еліти, то їхні ложі (осередки діяльності) існували в містах, містечках і поміщицьких маєтках. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. вони діяли в Києві, Одесі, Житомирі, Харкові, Кременчуці, Полтаві, Немирові тощо.
Усна народна творчість. Виявлення світогляду  народу через народний  епос, лірику, драму - 8 клас

Усна народна творчість. Виявлення світогляду  народу через народний  епос, лірику, драму – 8 клас

Фольклор (від англ. folklore), або Усна народна творчість — художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також світ думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.
Соціально-економічний розвиток - 9 клас

Соціально-економічний розвиток – 9 клас

У першій половині XIX ст. економіка Наддніпрянської України зберігала аграрний характер. У сільському господарстві Наддніпрянщини на початку століття працювало близько 95 % населення, а в середині століття — 89 %. Близько 75 % усієї оброблюваної землі перебувало в приватній власності поміщиків. Головними виробниками сільськогосподарської продукції були селяни, які за своїм правовим становищем поділялися на дві основні групи