Завдання до уроку:
1) Прочитай текст, наведений нижче, або параграф 7 за підручником.
2) Переглянь відео до уроку.
3) Письмово зроби у зошиті завдання для практичного виконання – 5 і 7 (внизу тексту) та надішли фото-звіт у Viber.
1. Що таке правопорушення
Поведінка людини пов’язана із визначенням і реалізацією потреб та інтересів й може бути надзвичайно різноманітною. Поведінка людини формується протягом усього її життя. Вона має різні цілі, мотиви, наслідки, способи вираження тощо. Поведінку людини, що регулюється нормами права, називають правовою.
Коли людина у своїх діях дотримується норм права, то таку поведінку називають правомірною. Правомірна поведінка властива більшості членів людської спільноти. Саме за допомогою правомірної поведінки здійснюється як управління суспільством в цілому, так і регулювання суспільних відносин між різними суб’єктами. Протиправна поведінка — це поведінка, що характеризується порушенням норм права. Таку поведінку особи називають правопорушенням.
Правопорушення — це протиправне, суспільно небезпечне, винне діяння (дія чи бездіяльність), що завдає шкоди суспільству, людям.
2. Ознаки правопорушення
Дії особи чи бездіяльність можуть бути визнані правопорушенням, коли вони мають такі 4 ознаки;
• суспільна небезпечність (суспільна шкідливість, матеріальна чи моральна шкода), (посягання на життя чи здоров’я людини, майно тощо);
• протиправність (діяння суперечить нормам права, порушує заборони…);
• винність особи, що скоїла діяння (психічне ставлення до своїх дій та наслідків);
• караність (передбачена відповідальність у нормативно-правових актах).
Правопорушення як юридичний факт є лише за наявності усіх зазначених ознак (за відсутності однієї з ознак ті чи інші дії чи бездіяння не можуть класифікуватися як правопорушення).
3. Склад правопорушення
Для того, щоб притягнути особу до відповідальності, якщо в її діях є ознаки правопорушення, слід кваліфікувати склад правопорушення.
Склад правопорушення — це система ознак протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення особи до юридичної відповідальності.
Склад правопорушення включає:
Об’єкт правопорушення — суспільні відносини, що охороняються нормами права і на які посягає дане правопорушення.
Об’єктивна сторона правопорушення — зовнішній акт суспільно небезпечного діяння, тобто протиправна дія чи бездіяльність, її шкідливі та суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між ними, час, місце, спосіб, засоби, умови та обставини скоєння правопорушення.
Суб’єкт правопорушення — деліктоздатна фізична особа або деліктоздатне об’єднання, які вчинили правопорушення.
Суб’єктивна сторона правопорушення — психічне ставлення суб’єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків.
До ознак суб’єктивної сторони належать вина, мотив, мета правопорушення.
Вина правопорушника може виступати у формі умислу або необережності. Залежно від вольового критерію умисел поділяють на прямий і непрямий.
• Прямий умисел — коли суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає суспільно небезпечні та шкідливі наслідки і бажає настання саме таких наслідків.
• Непрямий умисел — суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає його негативні наслідки, але байдуже ставиться до можливості їх настання. Також умисел поділяють на завчасно обдуманий, такий, що виник раптово, неконкретизований.
Необережність, у свою чергу, залежно від вольового критерію поділяють на самовпевненість та недбалість.
• Самовпевненість — коли суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання його негативних наслідків, проте легковажно сподівається, що вони не виникнуть.
• Недбалість — коли суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, але не передбачає можливості настання його негативних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.
Мотив — це внутрішні процеси, що відбуваються у свідомості особи і спонукають її скоїти правопорушення (вбивство з корисливих мотивів).
Мета — це уява особи, що скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне (підпал з метою приховати інший злочин).
4. Види правопорушень
Правопорушення класифікують за різними ознаками. Залежно від ступеня суспільної небезпечності розрізняють проступки і злочини.
У свою чергу проступки поділяють на:
• Адміністративні правопорушення (проступки) — ті, що посягають на державний чи громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
• Дисциплінарні правопорушення (проступки) — ті, що завдають шкоди внутрішньому трудовому розпорядку підприємств, установ, організацій.
• Цивільно-правові правопорушення (проступки) — ті, що завдають шкоди майновим і пов’язаним з ними особистим немайновим відносинам, врегульованим нормами цивільного права.
• Матеріальні правопорушення (проступки) — ті, що завдають матеріальної шкоди підприємству його робітниками.
• Конституційні — ті, що завдають шкоди порядку організації та діяльності органів державної влади, конституційним правам та свободам громадян.
• Міжнародні — ті, що порушують міжнародні норми економічних взаємовідносин, наприклад, правила торгівлі.
Злочини — передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні винні діяння, здійснені суб’єктами злочинів. Також розрізняють і міжнародні злочини (работоргівля, піратство, міжнародний тероризм тощо).
Чому люди скоюють правопорушення?
Причини правопорушень — це внутрішні й зовнішні фактори, що спонукають особу до протиправної поведінки. Серед причин і умов, які можуть визначати скоєння правопорушень або сприяти їм, характерними є:
• дегуманізація людини і суспільства в цілому внаслідок науково-технічного прогресу;
• безробіття і зростаючий розрив між бідністю більшості та багатством меншості;
• міжнаціональні суперечності;
• руйнування традиційних суспільних зв’язків внаслідок глобалізації та урбанізації, міграційних процесів, економічної і професійної конкуренції;
• дефекти сімейного виховання (жорстокість, відсутність моральних принципів, будь-яких ідеалів);
• стрімке поширення пияцтва та наркоманії;
• вплив творів антивиховного характеру, що пропагуються сучасною масовою культурою;
• низький рівень правосвідомості і правової культури, правовий нігілізм.
Сприяти скоєнню правопорушень можуть і певні суб’єктивні причини, соціально-психологічні особливості (наявність психологічних відхилень, темперамент, вік, риси характеру, фізичні недоліки тощо).
Впливають на скоєння правопорушень і факти недосконалості чинного законодавства (високі податки на суб’єктів господарської діяльності, відсутність прогресивного податку на власність та ін.). Але, як правило, правопорушення зумовлюються не якоюсь однією окремою причиною, а відразу багатьма.
Неправомірна поведінка завжди була й буде елементом громадського життя, але її можна мінімізувати, навіть запобігти шляхом соціальних і державних заходів. Наприклад, соціальна політика держави, спрямована на подолання бідності, сприятиме зменшенню кількості майнових злочинів.
Завдання для практичного виконання
На диску Ви можете переглянути короткі сюжети із художніх фільмів, у яких вчиняються правопорушення, визначити ознаки, склад та вид правопорушення в кожному сюжеті.
1) Висловіть свої думки за допомогою методу «Незакінчене речення»:
«Для мене правопорушення — це …»;
«Люди вчиняють правопорушення тому, що …»
2) Пригадайте художні фільми, літературні твори, у яких вчиняються правопорушення. Розгляньте та обговоріть ці юридичні ситуації:
Які із цих правопорушень є злочинами, а які — проступками?
Класифікуйте проступки.
3) Розгляньте фото у параграфі. Які правопорушення там зображено? Доведіть.
4) Визначте, які із зазначених дій є правопорушеннями; які з них є проступками, а які — злочинами; класифікуйте проступки:
а) Учениця перейшла вулицю у невстановленому місці.
б) Сусід О. позичив гроші сусіду В. під відсотки. Сусід В. через зазначений час повернув сусіду О. позичену суму, але платити відсотки відмовляється.
в) Троє підлітків побили у парку чоловіка, зламавши йому ніс та руку.
г) Робітник з’явився на роботі у нетверезому стані.
ґ) Учениця не привіталася до вчителя у місті.
д) Директор заводу незаконно звільнив інженера.
е) Фірма А із запізненням на 10 днів поставила фірмі Б картонні ящики під упаковку, через що фірма Б зазнала збитків.
є) Водій порушив правила дорожнього руху.
ж) Технологія очистки мінеральної води, що випускає приватне підприємство, не зовсім відповідає державним стандартам.
з) Через неуважність та недбалість робітник виготовив неякісні конденсатори.
и) За проведення операції хірург у лікарні вимагає від родичів хворого 100 євро.
5) Складіть таблицю «Порівняльна характеристика проступків і злочинів».
| Злочин | Проступок |
6) Що спільного та відмінного між:
– ознаками та складом правопорушення;
– прямим і непрямим умислом;
– самовпевненістю та недбалістю;
– мотивом та метою скоєння правопорушення?
7) Розв’яжіть юридичні ситуації:
а) Осипенко вкрав на заводі три електромотори, перекинув їх через огорожу. Після роботи він запропонував своєму товаришу Авдійчуку допомогти йому перенести мотори додому. Дорогою вони зустріли ще одного свого приятеля Дячука і запропонували приєднатися до них. Через 10 хвилин усі були затримані. Визначте ознаки та склад правопорушення.
б) Під час футбольного матчу, після несправедливого пенальті у ворота своєї команди, вболівальники влаштували бійку на стадіоні. Визначте ознаки та склад правопорушення.
Завдання та запитання
1. Що таке правопорушення?
2. Опишіть ознаки та склад правопорушення.
3. Наведіть приклади різних видів правопорушень. Охарактеризуйте їх.
4. Проаналізуйте причини протиправної та правомірної поведінки підлітків.
5. Розробіть програму дій (план дій), яка сприяла би зменшенню (унеможливленню) скоєння правопорушень.
6. Проранжируйте причини скоєння правопорушень за ступенем важливості. Відповідь аргументуйте.
