Завдання до уроку:
1) Переглянути відео.
2) Прочитати текст (цей, або за підручником).
3) Виконати завдання (внизу, після тесту).
Підкорення Греції Філіппом II
Боротьба між грецькими містами-державами
Досвід Пелопоннеської війни не вплинув на політику грецьких полісів. Боротьба за лідерство між ними тривала й надалі.
Поміркуйте, якими були наслідки постійних конфліктів між грецькими державами.
Поліси, які не хотіли миритися з верховенством Спарти, почали новий збройний конфлікт. На чолі невдоволених знову стали Афіни. До Афін приєдналися Коринф та Фіви. У конфлікт втрутилася і Персія. Почалися часи занепаду.
Пригадайте, як складалися відносини між Елладою та Персією після персько-грецьких війн.
Почалася тривала Коринфська війна (395-387 рр. до н. е.). Поступово на бік Афін перейшли інші поліси. Спарта зазнавала поразок. Але найтяжче наслідки війни відчували коринфіяни: оскільки бої точилися на їхніх землях, міста та господарство зазнавали величезних збитків.
У вирішальний момент ситуацією скористалися перси. Вони не хотіли посилення Афін, тому перейшли на бік Спарти. Під тиском Персії було укладено Анталкідів мир (за іменем полководця, який його уклав). За умовами миру Спарта повернула собі гегемонію (верховенство) у Греції. Проте інші держави залишилися невдоволеними, тому мир був недовгим.
Після укладення миру посилився вплив Фів, столиці Беотії. За підтримки сусідніх Афін у 378 р. до н. е. було створено Другий Афінський морський союз. До нього увійшли суперники Спарти. Сухопутні війська союзників очолив талановитий полководець Епамінонд. Він запровадив нову бойову тактику — «шикування клином»: сконцентрував значні сили на одній фаланзі свого війська, порушивши його чіткі ряди, і здобув блискучу перемогу.
Поясніть, чому спартанці не змогли стримати натиск ворога.
Незважаючи на поразку Спарти, через внутрішні суперечності Другий Афінський морський союз розпався. Безперервні війни між Афінами, Спартою та Фівами за лідерство виснажили сили греків. Спустошена Еллада не мала сил опиратися новому завойовникові — Македонському царству.
Посилення Македонії за часів Філіппа II
Землі Македонії лежать на північ від Балкан у гірській місцевості, між Іллірією на заході та Фракією на сході. Тут на міжгір’ях обробляли землю й випасали худобу. На відміну від Еллади, яка у IV ст. до н. е. мала глибокі традиції державотворення, македоняни тільки формували свою державу.
У VI ст. до н. е. почалось об’єднання місцевих племен під владою вождів однієї династії. Значного прогресу домігся цар Архелай. Він побудував дороги, які з’єднали гірські долини. Це допомогло йому централізувати управління країною. Ще більших успіхів досяг Філіпп II (359-336 рр. до н. е.). Він остаточно об’єднав Македонію і перетворив її на сильну державу.
Поміркуйте, якими якостями мав бути наділений Філіпп II, аби досягти могутності й піднесення Македонії.
Філіпп II найбільше уваги приділяв зміцненню війська — сформував важку кінноту з гетайрів (дружинників), яка, по суті, була особистою кінною гвардією правителя. Він фактично підпорядкував життя всіх своїх підданих виконанню цього завдання — і Македонія перетворилася на могутню військову державу.
Головною ударною силою могутньої армії Філіппа II була македонська фаланга. Від фаланги еллінів її відрізняли щільність бойового шикування й особлива організація. У бою брали участь воїни перших п’яти-шести шеренг завдяки довгим, п’яти-шестиметровим, списам — сарисам.
Чому для розвитку македонської державності була необхідна сильна армія?
Завдяки золоту, на яке була багата македонська земля, Філіпп II здійснив важливі економічні перетворення. Його золоті монети поширилися всім узбережжям Егейського моря і витіснили перські золоті монети — дарики. Це загострило політичні й економічні відносини з Персією, і македонський цар-завойовник вирішив скористатися загальним послабленням Еллади та Перської держави Ахеменідів.
Пригадайте, чому поліси Еллади були у кризовому стані.
Філіпп II мав грандіозні плани — він прагнув підкорити всю Грецію. Його військо почало наступ на територію Аттики. Назустріч македонянам виступили армії Афін, Фів та Коринфа. Вирішальна для полісів Греції битва відбулася поблизу міста Херонея у 338 р. до н. е.
Філіпп II вивчив особливості військ противників. Найкращими воїнами він вважав ліванців. Завдяки військовому досвіду і бажанню перемогти за будь-яку ціну їхня сила зростала. Тому Філіпп II поставив проти них важкоозброєну кінноту (гетайрів) на чолі зі своїм сином Александром. На початку битви македоняни ледве стримали наступ ліванців. Але у вирішальну мить у боротьбу вступила кіннота, яка забезпечила Філіппу II блискучу перемогу. У цьому двобої проявився талант молодого полководця Александра.
Після підкорення Греції Філіпп II почав готуватися до війни з Персією. Для цього у 338 р. до н. е. він створив союз грецьких полісів. Але у 336 р. до н. е. внаслідок змови його вбив охоронець Павсаній.
Яким чином Філіппу II вдалося завоювати Грецію?
Александр Македонський
Східний похід Александра
У 336 р. до н. е. царевич Александр (356-323 рр. до н. е.) очолив Македонію і вирішив продовжити справу батька. Він зумів не лише заволодіти Персією, а й узяти під контроль величезні території — від Греції аж до Індії.
Простежте шлях армії Александра Македонського на карті.
У 336 р. до н. е. македонська армія через північ Греції вийшла до земель Персії на півострові Мала Азія. У цей час проти Македонії повстали Фіви. Розлючений Александр розправився з повстанцями і наказав продати 30 тисяч фіванців у рабство. Після цього похід на схід було поновлено.
Колись могутня Перська держава ослабла через постійні конфлікти між сатрапами — правителями провінцій, — які стали самостійними і не хотіли виконувати наказів царя Персії Дарія III.
Перша велика битва між супротивниками відбулася на річці Гранік у 334 р. до н. е. Александрові потрібно було перемогти грецьких найманців, яких вважали найсильнішою частиною перського війська. Він застосував особливий порядок: у центрі розмістив важкоозброєну піхоту, а із флангів — кавалерію та легку піхоту. У такому порядку македоняни переправилися через річку, й піхота потужним ударом знищила перських лучників, а кіннота розбила ворожу кавалерію та грецьких найманців. Військо Дарія зазнало поразки, але не було знищене остаточно. Перси відступили, а македоняни легко увійшли до майже всіх підкорених персами грецьких колоній у Малій Азії. Лише Мілет і Галікарнас довелося брати штурмом.
Поміркуйте, яким чином Александрові Македонському вдалося перемогти персів.
Наступними під владу македонського царя потрапили землі Єгипту. Давня держава здалася без бою, а її жреці оголосили Александра богом.
Перський цар Дарій III розумів усю складність ситуації. Він пропонував віддати македонянам узбережжя Малої Азії та сплатити величезний викуп за полонених. Але Александр хотів знищити Дарія III і висунув нездійсненні вимоги. Тоді перський цар вирішив ризикнути. Він зібрав усе військо, що в нього залишилося, і навесні 331 р. до н. е. зустрівся в останньому двобої з Александром.
Війська зійшлися біля селища Гавгамели, на північ від Вавилона. Бій був запеклим. Завдяки хитрому маневру Александр домігся, що у передній лінії перського війська утворився розрив, і македоняни спрямували туди своїх гетайрів. Після поразки Дарій III утік у глиб імперії, де в 330 р. до н. е. був зрадницьки вбитий сатрапом — претендентом на царський престол. Військо Александра захопило, пограбувало й спалило столицю Персії Персеполь.
Завоювання Індії
У 327 р. до н. е. військо македонян увійшло до Індії і рушило в долину Інду. Проти них виступили загони раджі Таксила. Александр розпочав з ним переговори, у результаті яких було укладено договір, згідно з яким вони спільно напали на іншого раджу — Пора. У 326 р. до н. е. на річці Гідасп відбулася вирішальна битва. Непереможна македонська кавалерія на чолі з Александром легко розгромила кінноту супротивника. Але атакувати в лоб бойових слонів македоняни не наважилися. Спочатку тисяча кінних лучників обстріляла індів. Ескадрони Александра оточили лівий фланг противника — і колісниці швидко було виведено з ладу. Кіннота Пора кинулася під захист слонів, що давало змогу здійснювати вилазки за зручної ситуації. Махаути (вершники, які сиділи на шиях слонів) повели тварин на кіннотників Александра, котрі легко ухилялися від неповоротких тварин. Боролася з махаутами македонська піхота. Македоняни перемогли — і шлях до Гангу був відкритий. Проте виснажені вояки та командири вмовили полководця припинити наступ і повернути назад. Східний похід завершився.
Визначте основні наслідки Східного походу.
Результатом блискучих перемог Александра Македонського стало створення величезної імперії. До її складу увійшли Греція, Сирія, Фінікія, Єгипет, Персія та Західна Індія. Це була одна з найбільших держав давнього світу. Столицею Александр обрав давнє місто Вавилон. По всій території імперії засновували нові поліси, багато з яких називали на честь царя — Александріями.
Геніальний полководець Александр не планував зупинятися на досягнутому. Він прагнув підкорити увесь світ і наказав готуватися до війни з Римом та Карфагеном. Але у 323 р. до н. е. він несподівано захворів і помер.
Після смерті Александра його імперія почала слабшати і врешті-решт розпалася. Його спадкоємці — македонські полководці (діадохи) воювали між собою і втратили всі здобутки Александра Великого.
Підсумки
Учені високо оцінюють правління Філіппа II: він використав усі переваги Македонії, а також сприятливі політичні обставини поза межами своєї країни для посилення власної держави. Цар створив потужну дисципліновану армію, здійснив вдалі походи і домігся визнання Македонії великою державою, здатною впливати на хід історії.
Історики й дослідники військової справи вважають Александра Македонського геніальним полководцем, видатним організатором і політиком світового рівня. Його досвід вивчають як приклад блискучої стратегії й тактики. Як не дивно, походи македонян позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і поширили елліністичну культуру.
Домашнє завдання (виконайте одне із завдань – на вибір і надішліть фото-звіт)
1. Визначте основні причини ослаблення грецьких полісів.
2. Складіть історичний портрет Філіппа II Македонського.
3 .Складіть історичний портрет Александра Македонського.
4. Підготуйте повідомлення про його полководців — діадохів.
5. Складіть хронологічну таблицю Східного походу.
Дата | Подія |
