Бойові дії 1914 р.
Західний фронт
• Серпень — вторгнення німецьких військ у Бельгію та Францію за планом Шліффена.
СЛОВНИК!
План Шліффена — це генеральний план ведення війни Німеччиною, розроблений колишнім начальником німецького генштабу А. фон Шліффеном, який передбачав «блискавичну і війну» — швидкий розгром спочатку Франції, а згодом Росії.
• Вересень — битва на Марні, у якій англо-французькі війська зупинили наступ німців, наслідком чого став провал плану «блискавичної війни».
• Листопад-грудень — перехід до «позиційної війни», коли війська копали шанці й не вели масштабних бойових дій.
СЛОВНИК!
Позиційна війна — вид збройної боротьби, в якій переважають військові дії на суцільних фронтах великої довжини з добре розвиненими оборонними спорудами.
Східний фронт
• Серпень — наступ російських військ у Східній Пруссії (під загальним командуванням великого князя Миколи) та Галичині (під командуванням генерала Олександра Брусилова); початок Галицької битви, в ході якої російські війська зайняли Львів.
• Вересень — відступ російських військ зі Східної Пруссії. Запеклі бої на території Польщі.
• Жовтень — вступ у війну Туреччини на боці Троїстого союзу, яка проголосила війну Росії.
• Грудень — вторгнення турецької армії на Кавказ, який належав Росії (поразка турків).
Кампанії 1915 р.
Західний фронт
• Лютий — початок Дарданелльської операції, здійсненої англійцями та французами на прохання Росії з метою нанесення відвертаючого удару по Туреччині (завершилася на початку 1916 р. невдачею країн Антанти, які так і не змогли захопити протоки).
• Квітень — перше застосування німецьким командуванням отруйних речовин (газова атака в районі м. Іпр).
ЦЕ ЦІКАВО!
Дата 22 квітня 1915 р. увійшла в історію як народження «хімічної війни». На ділянку фронту поблизу Іпра німці доставили велику кількість балонів та розставили їх на 6-кілометровій смузі. У балонах був задушливий газ — хлор.
Дочекавшись сприятливого вітру, який дув у сторону позицій англо-французів, німці відкрили інтенсивний артилерійський вогонь. Ці снаряди містили отруйні речовини. Спеціально підготовлені німецькі офіцери повернули крани газових балонів, а самі наділи захисні маски-респіратори. Англійські солдати, які не були забезпечені засобами захисту від газу, задихалися та помирали. Було отруєно 15 тис. осіб, із них 5 тис. померли. Шлях на Іпр для німецьких військ було відкрито.
• Травень-червень — оголошення Італією війни Австро-Угорщині, перехід на бік Антанти. Німеччина веде підводну війну, яка була призупинена після затоплення німецьким підводним човном англійського лайнера «Лузитанія» та ультиматуму американського уряду.
Східний фронт
• Лютий — спрямування головного удару Німеччини проти Росії. У битві на Мазурських озерах німецькі війська розгромили 10-тисячну російську армію, примусивши її залишити Східну Пруссію.
• Березень — захоплення 1-ю російською армією під командування О. Брусилова фортеці Перемишль.
• Травень-червень — Горлицький прорив — прорив німецькими військами фронту в районі Горлиці та Тарново; початок відступу російських військ, які повністю залишили Галичину.
• Липень-серпень — російські війська залишили територію Польщі.
• Жовтень — стабілізація фронту.
• Болгарія вступила у війну на боці Німеччини та Австро-Угорщини. Розгром сербської армії на Балканах.
Кампанії 1916 р.
Західний фронт
• Січень-лютий — перенесення головного удару на Захід; початок Верденської битви.
• Травень — Ютландська морська битва між англійським та німецьким флотами.
• Червень-серпень — англо-французький наступ на р. Соммі, під час якого вперше були застосовані танки.
ЦЕ ЦІКАВО!
15 вересня німецькі солдати, що перебували в окопах, із жахом побачили, як на них насуваються небачені сталеві машини, що ведуть кулеметний обстріл. Це були перші танки. Недосконалі, громіздкі, незграбні — такий вигляд мали ці «залізні слони». Проте танки справили на німецьку піхоту величезну психологічну дію. Сталеві чудовиська з ревом, брязкаючи гусеницями, руйнували шанці, рвали колючий дріт, чавили кулеметні гнізда, із кулеметів та гармат розстрілювали противника.
• Грудень — завершення битви під Верденом, в ході якої було розгромлено понад 120 дивізій; перехід стратегічної ініціативи до Антанти.
Східний фронт
• Січень-лютий — наступ російських військ на Кавказі; захоплення турецької фортеці Ерзерум.
• Червень-серпень — Брусиловський прорив німецько-австрійського фронту, в ході якого російські війська знову зайняли більшу частину Східної Галичини і Буковину.
ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!
Брусилов Олексій Олексійович (1853-1926) — генерал російської армії. Під час Першої світової війни командував 8-ю російською армією у Галицькій битві, з 1916 р. — головком армії Південно-Західного фронту. У 1916 р. провів успішний наступ, застосувавши при цьому не відому раніше форму прориву позиційного фронту, яка полягала в одночасному наступі всіх армій. Ця операція увійшла в історію під назвою Брусиловський прорив. Вона поставили Австро-Угорщину на межу військової та політичної катастрофи. Щоб врятувати австрійський фронт від повного розвалу, Німеччина змушена була перекинути із заходу значні сили, зупинивши наступ біля Вердена. Під час лютневої революції підтримав усунення Миколи II та прихід до влади Тимчасового уряду. У травні 1917 р. був призначений верховним головнокомандувачем. Після провалу червневого наступу знятий з посади та замінений генералом Корніловим. Із 1920 р. у Червоній армії.
Події 1917 р.
Західний фронт
• Лютий — початок використання сторонами бомбардувальної авіації проти цивільних об’єктів у тилу.
• Квітень-травень — вступ у війну США на боці Антанти.
Початок великомасштабного наступу військ Антанти у Європі: вдалий наступ 3-ї англійської армії поблизу Арраса та невдалий французької армії в районі Реймса.
• Червень-серпень — успішний наступ англійських військ у Фландрії, але під Іпром їхні зусилля не мали успіху.
• Жовтень-листопад — битва біля Камбре за ініціативою англійського командування.
Окупація англійцями німецької Східної Африки. Початок бойових дій американських військ у Франції.
Східний фронт
• Лютий — Лютнева революція в Росії, унаслідок якої було повалено самодержавство (цар Микола II зрікся престолу) та створено Тимчасовий уряд.
• Червень-серпень — спроби невдалих наступів, організованих Тимчасовим урядом, на російсько-німецькому фронті; початок розпаду Східного фронту.
• Жовтень-листопад — жовтневий більшовицький переворот у Росії, під час якого було скинуто Тимчасовий уряд і створено більшовицький уряд — Раднарком на чолі з В. Леніним.
Проголошення Декрету про мир, який відображав настрої більшовиків вийти з війни.
Захоплення німецькими військами Риги, наслідком чого стало забезпечення панівного становища Німеччини на Балтиці.
• Грудень — початок сепаратних переговорів більшовицького уряду з Німеччиною.
Події 1918 р.
Західний фронт
• Березень — відчайдушна спроба німецьких військ прорвати оборону союзників у районі р. Сомма.
• Квітень — спроба Німеччини перехопити ініціативу у свої руки.
Початок наступу німецьких військ у Фландрії.
Велика битва на Марні (так звана друга Марна); обстріл столиці Франції німцями.
• Серпень — початок наступу французьких військ під командуванням маршала Ф. Фоша з метою послаблення німецького тиску на Ам’єн, внаслідок чого було розгромлено 16 німецьких дивізій.
Поразка німців біля Сен-Кантена, унаслідок якої вони були відкинуті на «лінію Зігфріда», від якої вони розпочали свій весняний наступ.
• 11.11.1918 р. — Комп’єнське перемир’я, укладене країнами Антанти з Німеччиною.
Східний фронт
• Січень-лютий — окупація Бессарабії румунськими військами.
• Березень — укладення сепаратного Брестського миру між Радянською Росією та Німеччиною, наслідком чого став вихід Росії з війни.
СЛОВНИК!
Сепаратний мир — мирний договір, укладений із супротивником однієї з країн, що входить до воюючої коаліції, без відома або без згоди союзників.
• Вересень-листопад — розпад Четверного союзу: підписання перемир’я із країнами Антанти Болгарією, а згодом Туреччиною та Австро-Угорщиною.
Основні умови Комп’єнського перемир’я
• Звільнення всіх загарбаних Німеччиною територій на Заході і відведення німецьких військ за Рейн.
• Виведення німецьких військ зі Східної Європи після прибуття туди військ Антанти.
• Перехід всіх військовополонених та військового майна в руки союзників.
Наслідки війни
• Небачені людські жертви (Німеччина — 1 млн. 770 тис. осіб; Росія — 1 млн 700 тис. осіб; Франція — 1 млн 360 тис. осіб; Австро-Угорщина — 1 млн 200 тис. осіб; Великобританія — 910 тис. осіб).
• Величезні матеріальні збитки (359,9 млрд доларів за підрахунками американського економіста Е. Багорта).
• Загальне розладнання економіки через перенапруження у народному господарстві, спричинене війною.
• Скрутне становище у галузі сільського господарства (скорочення посівних площ, зниження врожайності, зменшення поголів’я худоби тощо).
• Розпад імперій (Австро-Угорської, Німецької, Російської та Османської).
• Виникнення на карті світу нових держав (Польща, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Чехо-Словаччина, Угорщина, Австрія, Сербо-Хорватсько-Словенське королівство).
• Неспроможність відстояти незалежність Україною, Грузією, Азербайджаном та середньоазійськими еміратами.
• Загострення класових, міждержавних та етнічних суперечностей.
• Становлення нової міжнародної правової системи.
• Зростання пацифістських настроїв.
СЛОВНИК!
Пацифізм — це рух, спрямований проти будь-яких воєн, за повну ліквідацію озброєння.