Опрацювавши текст, ви зможете:
• пояснювати та застосовувати поняття «держава», «державна влада»;
• називати основні ознаки держави, державної влади;
• характеризувати функції держави.
2.1. Поняття та ознаки держави
Практично все населення планети живе у тій чи іншій державі. Кожна людина у повсякденному житті взаємодіє з державою, перебуває у постійному тісному зв’язку з нею.
Держава як організація має свої ознаки, що відрізняють її від інших організацій. Ознаками держави є:
• Територія і населення. Держава є єдиною універсальною, специфічною організацією на території країни. Під її впливом перебуває все населення; держава встановлює адміністративно-територіальний поділ країни, інститут громадянства.
• Публічна влада. Влада, яка не співпадає з населенням, проте виступає від його імені, забезпечує державний примус у вигляді органів державної влади (законодавчі, виконавчі, судові…)
• Податки. Обов’язкові платежі на користь держави від громадян, підприємств, організацій, установ, необхідні для функціонування держави (утримання державного апарату, медицина, освіта, культура тощо).
• Наявність органів державного примусу (армія, поліція, служби безпеки держав тощо). Лише держава (її органи) наділена повноваженнями застосовувати примус до всіх без винятку осіб, які перебувають на її території: громадян, осіб без громадянства, іноземців.
• Право. Держава встановлює загальнообов’язкові правила поведінки, доводить їх до людей, забезпечує дотримання, вимагає виконання, а в разі порушення застосовує примус.
• Грошова система.
• Формальні реквізити — державні символи (Державна символіка — засіб ідентифікації суверенної держави і суб’єкта влади в системі внутрішніх і міжнародних відносин, яка являє собою законодавчо закріплені символи — Державний Герб, Державний Прапор та Державний Гімн).
• Суверенітет (фр. souverainete — найвища влада). Здатність держави проводити самостійну внутрішню і зовнішню політику. Влада держави поширюється на всі організації, на всіх осіб, які перебувають у країні (органи влади приймають обов’язкові для всіх закони, встановлюють податки тощо). На міжнародній арені держава самостійно приймає рішення щодо напрямів зовнішньої політики, вступу до міжнародних організацій, встановлення політичних та економічних зв’язків з іншими державами.
Суверенітет буває повний та обмежений. Буває добровільно обмежений (за угодою Б. Хмельницького з Московією, в обмін на військову допомогу, Українська козацька держава зобов’язувалась не вступати у дипломатичні відносини з Польщею, Туреччиною) та примусово обмежений (в Іраку станом на 2002 р., за рішенням Ради Безпеки ООН, продаж нафти відбувався лімітовано за встановленими квотами під закупівлю продуктів харчування тощо; було заморожено закордонні активи; практично повністю вже багато років не працювала цивільна авіація на міжнародних авіарейсах).
Отже, з огляду на вказані ознаки визначення сучасних держав можуть бути такі:
Держава — суверенна, універсальна організація політичної влади, покликана забезпечувати нормальну життєдіяльність людей, яка має свою територію, апарат примусу, створює право та стягує податки, необхідні для здійснення своїх функцій.
Держава — це політична цілісність, що утворюється спільнотою, закріплена на певній території, де підтримується юридичний порядок.
Держава — особлива організація політичної влади, що існує у суспільстві, за допомогою якої здійснюється управління загальносуспільними та місцевими справами.
Держава — це специфічна, політико-територіальна організація, що виражає інтереси населення.
2.2. Функції держави: поняття та види
Функції держави (функція — лат. functio — виконання) — основні напрями діяльності держави для управління суспільством.
Держава виконує свої функції протягом усього часу існування. На різних етапах еволюції людства держави виконували різні функції залежно від розвитку економічного та політичного, розвитку суспільства, історичного типу тощо. Функції держави тісно пов’язані з характеристиками держави, її формою та типом. Із еволюцією держави змінюються і її функції.
За сферами політичного напряму (за сферами діяльності) функції держави поділяють на:
• Внутрішні — здійснюються в межах держави і характеризують її внутрішню політику. Розрізняють:
а) регулятивну (врегулювання стосунків у суспільстві, забезпечення діяльності органів держави, самоврядування);
б) економічну (регулювання економічного розвитку держави, розробка економічних проектів, організація праці населення, податки тощо);
в) соціальну (охорона та реалізація прав і свобод громадян, охорона здоров’я, соціальне забезпечення, соціальний захист населення, соціальна допомога, пенсії, пільги, компенсації тощо);
г) культурно-освітню (забезпечення розвитку закладів науки, культури, освіти з метою підвищення рівня розвитку громадян).
• Зовнішні — здійснюються за межами держави, на міжнародній арені і характеризують зовнішню політику. Розрізняють:
а) оборонну (захист кордонів, території, цілісності, суверенітету держави);
б) зовнішньополітичну (співробітництво з іншими державами, підтримка миру, участь у міжнародних організаціях, миротворчих операціях, боротьба з тероризмом);
в) зовнішньоекономічну (укладення економічних договорів про торгівлю і співробітництво між державами, участь у міжнародних економічних організаціях, співпраця в галузі охорони екології тощо);
г) зовнішньо-культурну (обмін культурними надбаннями: музеї, виставки, театри, живопис, музика, кіно).
За сферами суспільного життя розрізняють функції:
• економічні — розвиток економіки, підприємництва, введення та зміна податків;
• соціальні — охорона прав і свобод громадян, забезпечення їх реалізації;
• політичні — охорона суверенітету, організація політичних відносин з метою забезпечення життєдіяльності;
• ідеологічні — всебічний розвиток науки, культури, освіти з метою формування суспільної свідомості.
2.3. Державна влада
Влада — здатність та можливість одних осіб (груп людей, партій…) впливати на інших за допомогою різних важелів (волі, авторитету, права, насилля).
Тобто, це можливість теоретичного обґрунтування думок та ідей і практичне їх впровадження. Ті особи, які мають владу, керують підлеглими, видають накази, спрямовують їхню діяльність, а в разі непокори мають можливість застосувати примус (силу). Наявність влади у суспільстві цілком нормальне необхідне явище, адже за допомогою влади забезпечується функціонування людської спільноти, держави, підтримується порядок, законність, регулюється широке коло відносин. Здійснення влади — це завжди двосторонній процес, процес взаємодії того, хто має владу, та підвладного (підвладних) йому осіб.
Владу, яка регулює стосунки між людьми, називають соціальною. Різновидами соціальної влади є: релігійна, батьківська, партійна, державна, політична, влада народу, вчительська тощо. Особливе місце серед видів соціальних влад займає державна влада.
Державна влада — це управління суспільством органами держави в межах їхньої компетенції.
Це така форма суспільної влади, яка виражає волю економічно і політично панівної спільноти і спирається на спеціальний апарат примусу, має монопольне право видавати закони й інші розпорядження, обов’язкові для всього населення.
Основними ознаками державної влади є:
Верховенство — посідає найвище місце серед усіх інших видів влад та має панівне становище (наділена такими функціями, яких не має жодна інша влада).
Легітимність — діє на законних підставах (народ обирає на основі законів про вибори).
Загальність — поширюється на усіх осіб, що перебувають в межах кордонів цієї держави (громадяни держави, іноземці, особи без громадянства).
Суверенітет — незалежність від будь-якої іншої влади (здатність самостійно приймати закони, укладати договори, програми тощо).
Публічність — владу здійснюють спеціально створені органи (парламенти, міністерства, відомства, суди, поліція…).
Універсальність — має вплив на всі найважливіші відносини в суспільстві.
Обов’язковість — рішення органів державної влади є обов’язковими для виконання (невиконання тягне за собою державний примус — юридичну відповідальність).
Терміни «орган державної влади» і «органи держави», що вживаються у науковій літературі є взаємозамінними. Коли йдеться про органи держави, то звертається увага на організацію держави, коли ж мова йде про органи державної влади, то мається на увазі сутність влади — її структурна організація. Відповідно, в демократичній державі органи державної влади поділяються на три гілки:
• законодавчу,
• виконавчу,
• судову.
Більш детальна інформація про гілки влади та їхню діяльність.
1) Прочитайте уривки із Конституції України та Декларації про державний суверенітет України. Про які ознаки держави йдеться?
«Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України» (Конституція України, ст. 6);
«В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй» (Конституція України, ст. 8);
«Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України» (Конституція України, ст. 17);
«Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом» (Конституція України, ст. 67);
«Українська РСР розвивається як суверенна національна держава в існуючих кордонах» (Декларація про державний суверенітет України);
«Народ України — єдине джерело державної влади у республіці» (Декларація про державний суверенітет України);
«Українська РСР виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах» (Декларація про державний суверенітет України).
2) Складіть таблицю «Ознаки держави».
Ознака | Зміст |
3) Проведіть дебати із заданої позиції на тему «Європейська конституція — шлях до обмеженого суверенітету?»
4) Про які функції держави за сферами діяльності йдеться?
а) Мінімальний розмір пенсії в Україні станом на 1 грудня 2016 р. становив 1247 грн;
б) Загін патрульної поліції затримав чоловіка, що намагався викрасти автомобіль;
в) За зверненням жителів вулиці міський голова розпорядився заборонити будівництво автозаправної станції у житловій зоні;
г) Верховна Рада України призначила суддів господарських судів;
ґ) У зв’язку з низькою врожайністю зернових ВРУ прийняла закон про нульове ввізне мито на імпорт зерна;
д) Співробітники Служби безпеки України (СБУ) затримали науковця, який намагався передати матеріали, що містили державну таємницю, одному з іноземних дипломатів, акредитованому в Україні;
е) У результаті спільної операції прикордонників та митників України було затримано групу нелегалів з Афганістану, яка намагалася потрапити до Німеччини;
є) Україна направила миротворчий батальйон до Іраку;
ж) Україна і Польща уклали договір про економічне та культурне співробітництво;
з) Міністр закордонних справ України виступив у Раді Європи із заявою про осуд тероризму;
и) На запрошення Міністерства закордонних справ України до України з гастролями приїздить італійська опера;
і) Між урядом України та Європейським космічним агентством укладено угоду щодо співробітництва у сфері використання космічного простору в мирних цілях.
5) За допомогою методу «Прес» висловіть свої думки щодо здійснення сьогодні Україною як суверенною державою своїх функцій.
Завдання та запитання
1. Що таке держава? Вкажіть ознаки держави.
2. Класифікуйте функції держави за різними критеріями.
3. Охарактеризуйте внутрішні та зовнішні функції держави.
4. Вкажіть та проаналізуйте основні риси державної влади.
5. Які, на вашу думку, функції держави є сьогодні пріоритетними?
6. Визначте рівень суверенітету сьогоднішньої України.
