Популярні записи
Всесвітня історія / 11 клас / Дистанційне навчання
Всесвітня історія / 9 клас / Для учнів / Дистанційне навчання
Українознавство / Дистанційне навчання
Історія України / 9 клас / Дистанційне навчання
Всесвітня історія / 11 клас / Дистанційне навчання
Громадянська освіта / Для учнів / Дистанційне навчання
Всесвітня історія / 8 клас / Дистанційне навчання

Громадянська освіта, 10 клас. Практичне заняття «Аналіз медіатексту»

Громадянська освіта, 10 клас. Практичне заняття «Аналіз медіатексту»

Мета: формування навичок цілеспрямованого багатостороннього сприйняття інформації та різнобічної оцінки творів візуальних мистецтв; роботу з такими компонентами: визначення виду ЗМІ, категорії повідомлення, пошук можливих помилок і неточностей медіаповідомлення, характеристику медіамови, особливості звукового рішення, засобів виразності, визначення потенційного адресата медіатексту, визначення мети медіаповідомлення, відповідність цілей і засобів даного медіатексту.

Хід заняття

І. Опрацюйте теоретичний матеріал

Пригадайте 

1.     Що таке медіатекст?

2.     Які за формою можуть бути медіатексти?

3.     Як медіа-текст може вплинути на людину?

4.     Наведіть приклади впливу на вас медіатекстів.

5.     Як ми можемо себе захистити від небажаного впливу медіа?


«Медіа-текст» - це будь-яка медіа-продукція засобів масової комунікації – друкований текст у пресі, фотозображення, повідомлення по радіо, аудіо-візуальні зображення в кіно, на телебаченні або їх фрагменти, реклама, етикетка на пляшці, SMS-повідомлення, веб-сторінка, блог, віртуальні фотоальбоми тощо.


Наш світ змінюється дуже швидко. Постає необхідність самостійного опрацювання нової інформації та формування алгоритмів її застосування. Важливим стає здатність аналізувати інформацію з позиції логіки й індивідуально-психологічного підходу; перевіряти її надійність, достовірність, доцільність  для того, щоб застосовувати отримані результати до життєвих ситуацій, питань, проблем.


Основним для критичного аналізу медіатекстів стає уміння знаходити різницю між загальновідомими фактами і такими, що потребують перевірки; визначати надійність джерела; допустимі та недопустимі твердження; різницю між головною та другорядною інформацією; ангажованість суджень; недоведені аргументи; логічну несумісність тощо.

Щоб проаналізувати джерело, нам потрібно знати критерії перевірки достовірності інформації:

1)      Чи відомий автор, джерело інформації?

2)      Чи ви довіряєте джерелу, автору?

3)      Що говорять інші джерела, автори?


Медіа мають справу з інформацією, і саме контроль за інформацією дає змогу маніпулювати масовою свідомістю, створювати у ній модель вигідної суб’єктові впливу дійсності. Маніпулятивні технології використовують із  метою таємного психологічного,  політичного, комерційного і навіть фізичного примусу. По суті, маніпуляція — це насильство, але ще небезпечніше, ніж звичайне, бо впливає на підсвідомість, викривляє наше сприйняття реальності, робить інструментом задоволення чужих потреб, нівелює нашу індивідуальність.

Виділяють  три  рівні  маніпулювання:

1)      посилення наявних у свідомості людей потрібних маніпуляторові  ідей, настанов, мотивів, цінностей, норм;

2)      часткові, малі зміни поглядів на ті чи інші події, процеси, факти, що також впливає на емоційне і практичне ставлення електорату до конкретного явища;

3)      докорінна, кардинальна зміна життєвих настанов шляхом поширення серед виборців сенсаційних, драматичних, надзвичайно важливих для них повідомлень.

За допомогою мас-медіа, інформацію можна:

1)      спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації: масив інформації подрібнюють на менші масиви — коли інформація подається єдиним неопрацьованим потоком, це не дозволяє пересічному індивідові сформувати цілісну картину подій;

2)      відредагувати, додавши власні домисли і коментарі (значна частина спотворень у подання інформації спричиняється індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);

3)      інтерпретувати у вигідному світлі;

4)      просто приховати, разом з тим акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткову можливість маніпулювати аудиторією;

5)      створити «інформаційний шум», тобто знизити сприйняття фактів за рахунок подання такої кількості новин, коли стає неможливим їхнє сортування;

6)      оперативно подати навіть неперевірену інформацію — певний маніпулятивний спосіб і відповідно до «закону випередження», будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший вплив на аудиторію, ніж подальші;

7)      сфабрикувати, видавши інспіровану інформацію за реальну — найпоширеніший метод маніпулювання громадською думкою.

Загальна схема етапів дослідження медіатексту

1)      Уважно сприймаємо, інтерпретуємо та осмислюємо медіатекст.

2)      Що це за медіатекст? Аналізуємо медіатекст за видом медіапродукції. Назвіть формат, жанр, вид.

3)      Що хотіли передати автори медіатексту. Встановлюємо смисловий акцент медіатексту.

4)      Виявляємо застосовані медіатехнології (технічні, змістові) та мету їх застосування — спрямування медіатексту. До якої аудиторії вони звертались?

5)      Хто заплатив/підтримав створення цього медіатексту. Встановлюємо аналогію з іншими медіатекстами.

6)      Оцініть медіатекст на основі аргументів.

7)      Узагальнюємо напрацьоване й робимо загальний висновок.

8)      Формулюємо особисте ставлення до цього медіатексту.

9)      Формулюємо власну позицію щодо подібної медіапродукції, інформації загалом.

ІІ. Виконайте завдання 

Завдання 1

Проаналізуйте друкований медіатекст (журнал, газету, часопис) за схемою. 


СХЕМА АНАЛІЗУ ДРУКОВАНОГО МЕДІАТЕКСТУ

1.      Уважно розглядаємо, осмислюємо обкладинку видання.

2.      Визначаємо вид медіапродукції, формат, зміст (інформаційне, розважальне, політичне, хобі тощо).

3.      Чи була корисна, цікава, змістовна інформація в цьому виданні?

4.      Сформулюйте власну позицію (ця інформація саме для мене корисна/ некорисна, цікава/нецікава, шкідлива; особисто мені вона дає/не дає)

5.      На вашу думку, чим це видання приваблює читачів?

Пропоную такі варіанти друкованих видань (якщо немає під рукою друкованого видання можете скористатися Інтернет-виданням): 

  1. «33-й канал. Новини»;
  2. Газета «День»;
  3. Журнал «Cosmopolitan»;
  4. Газета «Футбол».

Завдання 2

Проаналізуйте медіаповідомлення за поданою схемою.


Стаття з Інтернет-видання "газета.ru" (ЗВЕРНИ УВАГУ! Більшість наших Інтернет-провайдерів блокують російські сайти у зв'язку з військовою агресією та гібридною війною РФ проти України. Для того щоб опрацювати статтю - використовуй VPN. ПАМ'ЯТАЙ! - наше завдання - навчитися аналізувати медіа-повідомлення для того, щоб відсіювати фейки та відверту інформаційну брехню.)


«Конфликт возвращается»: почему обострилась ситуация в Донбассе (щоб прочитати натискай тут)


СХЕМА АНАЛІЗУ  МЕДІАПОВІДОМЛЕННЯ
  1. «Хто створив повідомлення?»
  2. «Які техніки використані для того, щоб привернути увагу?»
  3. « Які цінності, стиль життя та точки зору репрезентовані чи випущені повідомленням?»
  4. «Чому це повідомлення було написане?»
  5. «Як інші люди можуть сприйняти це повідомлення?»

Завдання 3

Сформулюйте висновки відповідно до мети практичного заняття.

, залишиш коментар?
Ім'я:*
E-Mail:


Інформація
Нові публікації NEW

9 клас / Історія України / Дистанційне навчання

Українознавство / Дистанційне навчання

Правознавство / Для учнів / Дистанційне навчання

Як ви відноситесь до предмету Історія?

Вітаю!

Для того щоб стати повноцінним користувачем сайту, вам потрібно пройти реєстрацію.
Зареєструватися
Створіть власний обліковий запис!

Пройти реєстрацію!
Авторизуватися
Вже зареєстровані? Авторизуйтеся!

Увійти на сайт