Популярні записи
Дистанційне навчання Державний лад. Форми держави
Дистанційне навчання ІНТЕРНЕТ – 10 клас

Інформація. Інформаційний метаболізм – 11 клас

Інформація. Інформаційний метаболізм – 11 клас

Суть і поняття інформації, інформаційної безпеки, захисту інформації

Термін «інформація’» походить від лат. «informatio», яке має кілька значень роз’яснення, виклад, витлумачення, представлення, поняття, ознайомлення, просвіта.

Саме слово «informatio» складається із префікса in- (в-, на-, при-) і дієслова formo (надаю форму, створюю), пов’язаного з іменником forma (форма).

В англійській мові слово «informatio» (в написанні «informacioun») вперше з’явилося в 1387 р. Сучасного написання це слово набуло в XVI ст. У східнослов’янські мови слово “інформація” прийшло із Польщі у XVII ст.

Із середини XX ст. інформація стала загальнонауковим поняттям, але досі в науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятного визначення інформації не існує, і воно використовується переважно на інтуїтивному рівні.

На нашу думку, інформація з погляду безпеки – це дані, відомості, документи, які мають бути захищеними через їх важливість для суб’єкта діяльності та можливі наслідки від незаконного втручання, розкриття чи розголошування.

Інформаційні відносини та інформація як їх предмет є складовою різних видів суспільних відносин. Інформація може бути товаром, тобто об’єктом цивільно-правових відносин, а обіг управлінської інформації є предметом регулювання адміністративного права. Основу правового статусу інформації визначає Закон України «Про інформацію». Інформацією у ст. 1 Закону визначено як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Цивільний кодекс України дещо коригує визначення поняття «інформація» – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце в суспільстві, державі та навколишньому середовищі .

Інформаційна безпека

Інформаційна безпека – стан захищеності інформаційного простору, який забезпечує формування й розвиток цього простору в інтересах особистості, суспільства та держави. Модель системи захисту інформації можна подати блок-схемою .Інформаційна безпека відіграє істотну роль у забезпеченні життєво важливих інтересів будь-якої країни.Метою забезпечення інформаційної безпеки в Україні є створення розгалуженого, захищеного інформаційного простору, захист національних інтересів України в умовах формування світових інформаційних мереж, захист економічного потенціалу держави від незаконного використання інформаційних ресурсів, реалізація прав громадян, установ та держави на отримання, поширення й використання інформації.

Захист інформації

Захист інформації – сукупність засобів, методів, організаційних заходів щодо запобігання можливим випадковим або навмисним впливам природного чи штучного характеру, наслідком яких можуть бути збитки чи шкода, завдані власникам інформації або її користувачам, інформаційному простору.Захист інформації полягає в забезпеченні її доступності при збереженні цілісності та гарантованої конфіденційності .

Рівень інформаційної безпеки активно впливає на стан політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки України, бо реалізація інформаційних загроз – це переважно завдана шкода в політичній, військовій, економічній, соціальній, екологічній та інших сферах.

Напрямами інформаційної безпеки є:

– Система заходів щодо запобігання несанкціонованому доступу до інформації, несанкціонованої її модифікації або порушення цілісності (Informational Security).

– Захист політичних, державних і громадських інтересів країни, загальних моральних цінностей, запобігання закликам до порушення територіальної цілісності, заборона інформації, яка містить ідеї війни, насилля, дискримінації і посягання на права людини.

– Запобігання розповсюдженню відомостей, що становлять державну таємницю, а також даних з обмеженим доступом і закритого типу, що переміщуються через державний кордон.

– Інформаційне забезпечення урядів, різних державних органів, недержавних організацій та фірм залежить від їхніх потреб у кожному конкретному випадку

Стан захищеності інтересів громадян, суспільства та держави в інформаційній сфері називають інформаційною безпекою. Інформаційна безпека України складається із багатьох компонентів і залежить від:

– рівня забезпечення свободи слова в державі;

– захищеності громадян від впливу на їхнє світосприйняття зовнішніх чинників;

– захищеності населення від впливу на його психічне та фізичне здоров’я таких негативних чинників, як пропаганда жорстокості, насильства.

Інформаційний метаболізм

Одним з ключових понять соціоніки є поняття інформаційного метаболізму.

Термін «інформаційний метаболізм» народився з ідеї, висловленої і розробленої польським психологом і психіатром А.Кемпінським. Суть її в тому, що взаємодія людини з навколишнім світом (природою, іншими людьми тощо) і ті образи, які в результаті цієї взаємодії виникають у свідомості людини, мають інформаційний характер. Як життя тіла ґрунтується на речовинному та енергетичному метаболізмі (тобто на фізичному обміні з навколишнім світом речовинами та енергією, а також побудові на цій основі самого тіла), так життя психіки людини — на інформаційному обміні. Розуміння інформаційного метаболізму є ключем до пізнання механізмів взаємодії людини з навколишнім світом, тому що дає єдину «мову» для дослідження та моделювання різноманітних процесів у всьому циклі «навколишній світ — людина — навколишній світ». Інформаційний метаболізм — це той фундамент, на якому стоїть наука соціоніка, так само, як фізична наука ґрунтується на вивченні матерії, біологія — на вивченні «живої речовини» (за В. І. Вернадським) тощо.

Спілкування між людьми — це процес обміну інформацією за допомогою слів, інтонації, міміки, жестів, поз, а також створених людиною об’єктів: книг, картин, скульптур, архітектури, машин та інших продуктів творчості. Але яким би складним не був процес спілкування, врешті-решт це процес взаємодії інформаційних систем, процес обміну інформацією, який відбувається за об’єктивними законами.

Уся інформація, яка надходить до людини як із-зовні, так і зсередини (інформація про психофізичний стан людини) — це єдиний інформаційний потік. Такий же потік інформації людина «генерує» назовні.

Аспекти сприйняття світу і психічні функції

Інформаційний потік, що діє на людину, не однорідний — він, як і навколишній світ, має певну структуру. Цей потік розкладається на складові, як біле світло на кольори веселки. Згадані складові ми називаємо аспектами інформаційного потоку.

Припустимо, ви перебуваєте у новому приміщенні і намагаєтесь його оцінити. Таку оцінку можна зробити з різних точок зору, наприклад:

  • з погляду комфортності;
  • з погляду функціональності і зручності для роботи;
  • з погляду безпеки для людини;
  • з погляду можливостей вдосконалення і т.п.

Кожна з перелічених точок зору відповідає одному з аспектів інформаційного потоку.

Якщо Ви подивитесь на своїх друзів і знайомих, то легко помітите, що вони не однаково відчувають різні аспекти, наприклад, в одних добре розвинений естетичний смак, але слабке відчуття часу; другі миттєво сприймають логіку будь-якої ситуації, але значно гірше відчувають ставлення до них інших людей тощо. Якщо уважно придивитися, то кожний з нас у чомусь сильний, а в чомусь може й безпорадний. І ось тут ми впритул наблизилися до поняття «психічних функцій». Психічна функція — це здатність людини з особливим вмінням розбиратися в одному з аспектів інформаційного потоку.

Інформаційний метаболізм – одне з ключових понять соціоніки, являє собою процеси сприйняття, переробки, засвоєння, накопичення, зберігання та видачі інформації, що циркулює в психічних структурах особистості. Інформаційний метаболізм залишає свої сліди на всіх рівнях функціонування і структурної організації особистості, в тому числі в її анатомічних, фізіологічних проявах

Інформаційний метаболізм є частиною більш загального спільного метаболізму матерії, енергії та інформації – МЕІ-метаболізму.

Війни в людській історії

До XIX століття війни мали порівняно вузьку економічну базу і велися, як правило, нечисленними професійними арміями. З другої половини XIX століття і особливо з XX століття війни вимагають величезного напруження економіки воюючих сторін і втягують в тривалу боротьбу багатомільйонні маси народу. У військовому конфлікті беруть участь багато країн, тим самим перетворюючи війну в світову війну. У Першій світовій війні брало участь понад 70 млн чол., у Другій світовій війні — 110 млн.

Роль війни в людському суспільстві оцінюється неоднозначно.

  • До негативних наслідків воєн, крім загибелі людей, можна віднести той комплекс, який позначається як гуманітарна катастрофа: голод, епідемії. Сучасні глобальні війни пов’язані з величезними людськими і матеріальними втратами, з небувалими перш руйнуваннями і лихами. Наприклад, втрати у війнах європейських країн (убиті і померлі від ран і хвороб) склали: у XVII столітті — 3,3 млн чол., в XVIII столітті — 5,4, в XIX і на початку XX століття (до Першої світової війни) — 5,7, у Першій світовій війні — понад 9, у Другій світовій війні (включаючи загиблих в нацистських концтаборах) — понад 50 млн чол. Втім, сучасні конфлікти далеко не завжди стають м’ясорубками.
  • До позитивних наслідків воєн відносять обмін інформацією (завдяки Талаській битві араби дізналися у китайців секрет виготовлення паперу), а також зняття протиріч (війна як діалектичний момент заперечення у Гегеля).

Деякі дослідники відносять також до позитивних для людського суспільства в цілому (не для людини) такі фактори:

  • Війна повертає в людський соціум біологічний відбір, коли потомство залишає найбільш пристосованих до виживання, оскільки у звичайних умовах людського співтовариства дію законів біології при виборі партнера сильно послаблюється
  • На час військових дій знімаються всі заборон, які накладаються на людину в суспільстві в звичайний час. Як наслідок, війну можна розглядати як спосіб і метод зняття психологічної напруги в рамках цілого соціуму.
  • Страх перед нав’язуванням чужої волі, страх перед обличчям небезпеки є винятковим стимулом до технічного прогресу. Невипадково багато новинок винаходяться і з’являються спочатку для військових потреб і лише потім знаходять своє застосування в мирному житті.
  • Оздоровлення міжнародних відносин на вищому рівні і звернення світового співтовариства до таких цінностей як людське життя, мир і пр. в поствоєнний період.

Запитання для самоконтролю

1.Дати визначення поняття «інформаційний метаболізм».

2.Яким буває інформаційний захист?

3. Назвіть аспекти інформаційного потоку.

Схожі статті
Гість, залишиш коментар?