Популярні записи
Дистанційне навчання Війна. Види війн – 11 клас

Держава Феодоро у Криму. Утворення Кримського ханства. Ґереї. Суспільний устрій та культура ханства – 7 клас

Держава Феодоро у Криму. Утворення Кримського ханства. Ґереї. Суспільний устрій та культура ханства – 7 клас

Завдання: 1) Переглянути відео до уроку. 2) Прочитати текст (тут, або за підручником – § 22). 3) Написати повідомлення на тему “Магдебурзьке право” (до наступного уроку).

Феодоро — середньовічна держава у Криму. Її територія займала південно-західну гірську частину півострова. Дослідники вважають, що центром цього князівства було сучасне городище Мангуп. Але таку назву на позначення столиці стали вживати після 1475 р., а до того місто, напевно, називали Феодоро.

У IX ст. ці землі контролювала Візантійська імперія. Наприкінці X — на початку XI ст. Феодоро раптом почало занепадати. Науковці вважають, що причиною цього міг стати як напад печенігів, так і землетрус.

Життя у місті відродилося аж у 60-ті роки XIV ст. — і землі навколо нього об’‎єднали в одну державу, яку й назвали Феодоро.

Відновилася й розквітла держава лише у XV ст. завдяки ефективній політиці феодоритського князя Алексія. За його правління було збудовано основні фортеці держави, відреставровано давні храми і зведено нові, відбудовано столицю.

Основним джерелом з історії князівства є згадки в італійських (генуезьких та венеційських) документах XV ст. Збереглися епіграфічні пам’‎ятки князівства — написи на кам’‎яних поверхнях, а також згадки в письмових джерелах грецького, османського і західноєвропейського походження.

Важко реконструювати життя мешканців Феодоро. Відомо, що населення князівства сповідувало православ’‎я, хоча його населяли представники різних народів, як-от греки, готи, алани, черкеси, татари, караїми.

У 1475 р. потужний османський (турецький) флот під командуванням візира Гедик-Ахмеда-паші напав на Кафу і стрімко заволодів містом. Згодом османське військо захопило всі генуезькі володіння у Криму. Правителі Феодоро — князь Ісаак та його наступник Александр — хоробро боронили свою столицю. Тоді тільки один союзник надав феодоритам допомогу молдавський господар Штефан III Великий надіслав на підтримку 300 вояків. Облога Феодоро тривала майже пів року. Та османи мали значну перевагу — використовували важкі гармати, які руйнували укріплення, тож урешті здобули місто. Родину князя полонили, а самого Александра стратили у Стамбулі в 1476 р. Так князівство Феодоро стало Кафинським санджаком, тобто провінцією Османської імперії.

1. Визначте основні риси розвитку держави Феодоро в Криму.

2. Чому Османська імперія прагнула взяти під контроль землі Кримського півострова?

3. Виконайте онлайн-вправу.

Поміркуйте, які фактори зумовили ослаблення, а з часом і розпад Золотої Орди.

Кримське ханство. Династія Гереїв

У XIII ст. Крим, як і вся Південно-Східна Європа, зазнав монгольської навали. Тож і тут Золота Орда утворила свій улус — Кримський. Однак еміри дозволили італійцям заснувати на узбережжі торговельні колонії. Найвідомішими серед них були Суґдея, Кафа та Чембало.

Однак з часом могутність Золотої Орди стала слабшати через внутрішні ханські чвари. А це, своєю чергою, призвело до територіальних втрат. Так, у другій половині XIV ст. українські терени, підконтрольні Орді, почали відвойовувати литовські князі.

Хто з литовських правителів завдав відчутної поразки ординцям?

На кримському ж півострові сформувалося незалежне від Золотої Орди Кримське ханство. Утворення цієї держави пов’‎язане з ім’‎ям Хаджі-Ґерея. Дехто з дослідників дотримується версії, що майбутній хан народився в Литві, де перебував у вигнанні його батько. А Велике князівство Литовське підтримувало войовничих ханів, адже ослаблення небезпечного сусіда було для литовців дуже вигідним.

Поміркуйте, чому Велике князівство Литовське підтримувало наміри Хаджі-Герея.

У 1441 р. за підтримки князя Сигізмунда і кримських бейських родів йому вдалося усунути від влади тодішнього хана

Сеїд-Ахмеда. Місцева знать підтримала Ґерея, адже формально власниками кримських земель були правителі Золотої Орди, які роздавали землі беїв родичам, щоб легше було контролювати Крим. Та після цього успіху Ґереї все ж кілька разів втрачали владу й остаточно закріпилися у Криму тільки у 1449 р.

Бей — тюркський титул, військове та адміністративне звання.

Пошук союзників проти Кафи та Золотої Орди штовхає Хаджі-Ґерея до союзу з Османською імперією, яка із 1446 р. практично панувала на Чорному морі. Однак по смерті Хаджі-Ґерея його син Нер-Девлет намагався помиритися із ханом Золотої Орди просив у нього формального підтвердження своїх повноважень як правителя Криму

Другий син Хаджі-Ґерея — Менґлі-Ґерей — був вороже налаштований проти ординського хана Ахмата і, навпаки, орієнтувався на союз з Османами. Його підтримувала місцева знать, тож Менґлі-Ґерей утвердився в західній частині півострова як правитель, а у 1471 р. захопив резиденцію хана Золотої Орди — Солхат.

Щоб утриматися при владі, Менґлі-Ґерей змушений був визнати зверхність султана. Так у 1478 р. Кримське ханство стало васалом Османської імперії.

40-ві роки XV ст. — утворення Кримського ханства.

1478 р. — Кримське ханство визнало васальну залежність від Османської імперії.

З якою метою султан Османської імперії втрутився у ситуацію в Криму?

Після відновлення влади в Криму Менґлі-Ґерей розірвав домовленості з Великим князівством Литовським і встановив союз із великим московським князем Іваном III Васильовичем, згідно з яким Московська держава була данником Кримського ханства. Разом вони відбили наступ золотоординського хана Ахмата на Велике князівство Московське 1480 р. Також Менґлі-Ґерей розпочав набіги на українські землі у складі Великого князівства Литовського.

Важкими для українських земель стали наслідки походу Менґлі-Ґерея на Київ у 1482 р. Київський воєвода Іван Ходкевич надто пізно дізнався про наближення ворога і не встиг підготувати місто до оборони. Київ було пограбовано й спалено, а киян захоплено в полон. Серед ханських бранців був і воєвода Ходкевич, і ігумен Києво-Печерської лаври. У тому поході кримчаки знищили не лише Київ, а й ще одинадцять прикордонних міст. На знак дотримання своїх союзницьких зобов’‎язань кримський хан надіслав Івану III золоту чашу й таріль із пограбованого Софійського собору.

З якою метою війська кримського хана нападали на українські землі?

Суспільний устрій та культура Кримського ханства

У Кримському ханстві під впливом ісламу склалася особлива система управління. На чолі держави стояв хан з родини Гереїв. Навіть за османського панування хан оприлюднював закони, карбував монету, встановлював мито, обкладав податками юудеїв та християн. Правив він за давніми звичаями, тож усі нові правила хан мав узгоджувати з місцевими беями.

Найвпливовіші представники знаті входили до дивану, тобто державної ради Кримського ханства. До дивану також входили офіційно оголошені спадкоємці — калга-султан та нурредин-султан. Вони мали значні володіння, а їхня влада відрізнялася від ханської лише тим, що вони не мали права карбувати власної монети.

Дослідники вважають, що другою особою в ханстві був муфтій — верховний богослов-правник, який тлумачив ісламські закони і стежив за розвитком освіти, медицини та культури.

Поміркуйте, навіщо у Кримському ханстві було створено таку складну систему державної влади.

Основну масу населення ханства становили прості вільні люди, які займалися переважно скотарством, здебільшого конярством. У південній частині Криму було розвинуто також землеробство. Тут вирощували злакові, городні культури; процвітали виноградарство й садівництво. Розвивалася реміснича діяльність, серед якої найпоширенішими були ковальство, зброярство, ткацтво, гончарство, а також ювелірна справа. Захоплення полонених, яких називали ясиром, для продажу на невільницьких ринках було доволі прибутковою справою. Проте найбільше прибутків приносила усе ж таки торгівля сіллю, рибою та тканинами.

Культура Кримського ханства, як і політика, розвивалася під впливом ісламу. На півострові будували мечеті, при яких відкривали школи (тюркською мовою — медресе).

Мечеть — ісламський молитовний дім для богослужінь.

Найвідоміша мечеть Криму — Хан-Джамі в Гезльові (нині місто Євпаторія). Її спроектував у XVI ст. турецький архітектор Ходжі-Сінан. Цей величний храм є справжнім шедевром ісламської архітектури.

Розгляньте світлину. Які особливості будівлі храму вказують на те, що перед нами мечеть?

Унікальною архітектурною та історичною пам’‎яткою Бахчисараю є палац кримських ханів — Хан-сарай. Це родова резиденція династії Гереїв. Палац був центром політичного, духовного й культурного життя держави. Історики стверджують, що палац зводили й оздоблювали італійські, іранські, турецькі, українські та російські майстри протягом XVI-XVIII ст. До ансамблю входять п’‎ятнадцять унікальних об’‎єктів. Невід’‎ємною частиною ханського палацу були сади з фонтанами та басейнами. Вони дали назву місту, яка перекладається як «сад-палац» або «палац садів». Це єдина пам’‎ятка палацової архітектури кримських татар, що збереглася до наших днів.

1. Визначте основні риси управління державою у Кримському ханстві.

2. Чому кримський хан визнав залежність від турецького султана?

3. Виконайте онлайн-вправу.

Домашнє завдання (виконайте одне із завдань – на вибір)

1. Визначте основні риси розвитку кримськотатарської державності і запишіть їх у зошит.

2. Підготуйте повідомлення про палац кримських ханів у Бахчисараї.

3. Визначте, які події із всесвітньої історії впливали на розвиток українських земель. Проілюструйте свої висновки прикладами з історії князівства Феодоро.

Схожі статті
Гість, залишиш коментар?