Вивчення історії Голокосту у системі освіти України
Формування української національної історичної пам’яті має людський та європейський ціннісний вимір і є надзвичайно важливим для самого існування нашої держави. Війна, що ведеться сьогодні проти України, розпочалася в головах людей, заражених пострадянською, російсько-шовіністичною ідеологією та фальсифікацією історії, яка, зокрема, представляє українських патріотів «нащадками фашистів та колабораціоністів», відповідальних за нацистський геноцид. Цей чинник надає додаткової актуальності вивченню Голокосту та його уроків.
Надзвичайно важливо відзначити, що Україна стала першою країною на пострадянському просторі, яка включила тему «Голокост» як обов’язкову для вивчення в курсі історії України і в курсі всесвітньої історії. Обов’язкове вивчення історії Голокосту у школах нашої країни визначається державною програмою викладання історії, згідно з якою події середини ХХ ст. і Другої світової війни вивчаються в 10-му класі загальноосвітніх навчальних закладів.
У чинній програмі з історії України для 10-х класів рівня стандарту, яку можна назвати базовою, у темі 1 «Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.)» передбачено, зокрема, обов’язкове вивчення питань «Нацистський “новий порядок”. Життя населення України вумовах окупації. Концтабори та масове знищення людей. Голокост». Програма з історії України суспільно-гуманітарного, історичного профілю, природно, пропонує більший перелік питань історії України в роки Другої світової війни та окупації для більш глибокого вивчення: «Нацистський “новий порядок”. Винищення населення за планом “Ост”. Початок ліквідаційних акцій. Бабин Яр 29–30 вересня 1941 р. Український Голокост: винищення 1,6 млн євреїв – громадян України. Терор голодом в містах. Спалені села. Економічне пограбування України. Остарбайтери. Проблема колабораціонізму. Дивізія СС “Галичина”».
Як відомо, паралельно з курсом історії України в українських школах викладається курс всесвітньої історії. У діючій програмі з всесвітньої історії для 10-х класів академічного рівня / рівня стандарту передбачено, зокрема, вивчення питань «Особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях. Голокост». Крім того, діюча програма вимагає від учнів тлумачення та застосування понять «новий порядок», Голокост.
Відповідно до чинних державних програм пишуться підручники історії, які ще з початкових років вітчизняного підручникотворення містили відомості про трагедію Голокосту. Не можна знайти жодного посібника з історії України, де під час висвітлення теми Другої світової війни не згадувалася б трагедія Бабиного Яру. Матеріал українських підручників містить чимало інформації не тільки про знищення євреїв, але й про опір Голокосту, про праведників народів світу.
Так, в одному з підручників з історії України викладаються основні поняття, пов’язані з Голокостом, розкриваються факти «остаточного вирішення єврейського питання» на теренах України. Крім того, на відміну від російських підручників, особлива увага приділяється подвигу праведників народів світу: «Ті, хто залишився живими в Україні, урятувалися насамперед завдяки місцевим жителям-неєвреям. Незважаючи на смертельну небезпеку, вони мали мужність здійснити моральний подвиг». Важливим моментом стало згадування в підручнику імен українських рятівників євреїв – митрополита Андрея (Шептицького), о. Омеляна (Ковча). Автори підручників у своїх книгах визначають расистський характер нацистської антисемітської політики, наводять факти систематичного та планомірного знищення єврейського населення (особливу увагу приділяючи уособленню нацистського геноциду – Бабиному Яру), залучають історичні документи, що пробуджують співчуття до жертв нацистів, підкреслюють значення подвигу праведників народів світу.
Більше інформації з історії Голокосту подається в українських підручниках зі всесвітньої історії. Зокрема, дається характеристика нацистського «нового порядку», що «передбачав здійснення расової політики, жертвами якої стали євреї, цигани, слов’яни».
Важливо підкреслити, що Українська держава та громадські організації нашої країни створили досить розвинену систему професійної підготовки шкільних учителів історії з вивчення історії Голокосту. Цим питанням приділяється постійна увага на семінарах, які організовуються Міністерством освіти і науки України, Радою Європи, Усеукраїнською асоціацією вчителів історії, суспільствознавства та громадянської освіти, Усеукраїнською асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» та ін.
За сприяння Міністерства освіти і науки України у нашій країні щорічно проводиться міжнародний конкурс творчих робіт учнів, студентів і вчителів «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності», учасниками якихстали тисячі освітян. Із 2013 р. за сприяння МОН України інститут «Ткума», Яд-Вашем, освітні установи нашої країни реалізують великий освітній проект «Вивчення історії Голокосту в Україні для формування атмосфери толерантності».
Інститут юдаїки, центр вивчення юдаїки при Києво-Могилянській академії, Український центр вивчення Голокосту (Київ), Український католицький університет (Львів) та багато інших науково-освітніх установ і громадських організацій проводять численні вчительські семінари з історії Голокосту, пересувні виставки, реалізовують науково-методичні проекти. Один із найбільших музеїв країни – «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» – організовує на основі унікальних експозицій освітньо-музейні заняття з історії Голокосту для вчителів, учнів загальноосвітніх шкіл, а також студентів університетів.
Із 2015 р. за підтримки Міністерства освіти і науки інститут «Ткума» проводить в усіх реґіонах нашої країни цикл семінарів із загальною темою «Вивчення історії Другої світової війни та Голокосту за умов сучасної війни проти України». Цей проект здійснюється за участі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, шкіл з усіх реґіонів України. Велику освітню програму Міністерства освіти і науки України, наукових та освітніх інституцій країни присвячено заходам до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру.
Для вищої школи держава не видає уніфікованих навчальних програм, не створюються єдині підручники для університетів, що набувають автономію у ході освітньої реформи. Проте ще 2000 р. було прийнято інструктивний лист Міністерства освіти і науки України, в якому містилася рекомендація щодо вивчення Голокосту в університетах. За аналітичними довідками МОН, в Україні нараховуються десятки університетів, де викладаються спеціальні курси з історії Голокосту.
Український центр вивчення історії Голокосту
Український центр вивчення історії Голокосту (УЦВІГ) засновано у 2002 році. Він є неурядовою громадською організацією,
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» («Відродження»)
Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» («Відродження») – перший національний центр з вивчення історії Голокосту. Історія створення Інституту «Ткума» бере свій початок у 1999 році. Тоді було зареєстровано Науково-просвітницький Центр «Ткума» («Відродження»).
ЦІЛІ Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума»:
– Формування провідного наукового центру з вивчення Голокосту в Україні.
– Створення передового навчально-методичного центру для педагогів.
– Подальший розвиток просвітницької системи з проблем єврейської історії та історії Голокосту.
– Організація міжнаціонального, міжрелігійного, міжконфесійного діалогу.
НАПРЯМКИ роботи Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума»:
– Науково-дослідницькі програми;
– Освітні програми та просвітницька діяльність;
– Видавництво наукової та навчально-методичної літератури з історії євреїв України та Голокосту.
Інститут «Ткума» проводить міжнародні наукові конференції та методологічні семінари з історії Голокосту та проблем міжнаціональних відносин спільно з українськими науковими інституціями, а також зі своїми партнерами з Ізраїлю, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі, Франції, США тощо. Інститут «Ткума» видає монографії, збірки документів та статей, альбоми фотографій та ін. у рамках академічної серії «Українська бібліотека Голокосту», науковий журнал «Проблеми вивчення Голокосту». До складу Міжнародної академічної ради «Ткума» входять відомі вчені з різних країн світу.
Найважливішою темою наукових досліджень Інституту «Ткума» є історія Другої світової війни та Голокосту, феномен Праведників народів світу, котрі рятували євреїв від нацистського геноциду, ризикуючи власним життям та життям своїх рідних. Важливе місце в наукових розвідках Інституту «Ткума» займає також вивчення механізму нацистського «остаточного вирішення єврейського питання» на території окупованої України, проблематика міжнаціональних відносин в період Другої світової війни, опір нацистському геноциду та ін.
Інститут «Ткума» має великий досвід освітньої роботи з вчителями, учнями шкіл, студентами університетів. Кожного року Інститут «Ткума» проводить щонайменше 5 великих всеукраїнських семінарів для вчителів історії у різних регіонах України. Спільно з Міністерством освіти і науки України, обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти була організована система семінарів на курсах підвищення кваліфікації для вчителів. Співробітниками Інституту «Ткума» складені навчальні програми та посібники з історії Голокосту для шкіл, оригінальні мультимедійні посібники. Підручники з історії для шкіл, написані директором «Ткуми» І. Щупаком, стали переможцями всеукраїнських конкурсів підручників, були рекомендовані МОН для всіх загальноосвітніх закладів України та були видані загальним накладом більше 700 000 примірників. Співробітники Інституту «Ткума» є учасниками Українсько-Польської міждержавної комісії з викладання історії та підручникотворення; новоствореної Українсько-Німецької історичної комісії, Інститут «Ткума» співпрацює з Радою Європи, українськими та зарубіжними об’єднаннями вчителів історії та громадянської освіти.
Інститут «Ткума» реалізує проекти з міжетнічної та міжрелігійної толерантності. Найпопулярніші серед них – міжнародний міжрелігійний молодіжний семінар «Ковчег» (Львівська обл.), «міжрелігійні діалоги» (Дніпро, Чернівці, Запоріжжя, Київ, тощо) з представниками різних церков та релігійних конфесій.
Головним напрямком роботи Інституту «Ткума» разом з Дніпровською єврейською общиною є розвиток Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро), відкриття якого відбулось у жовтні 2012 р. у найбільшому в світі багатофункціональному общинному комплексі «Менора». Центральне місце в Музеї займає зал «Голокост», в якому представлені теми, що викликають велику громадську увагу: нацистський геноцид щодо євреїв та опір Голокосту; колаборація з гітлерівськими загарбниками та українські Праведники народів світу – рятівники від нацистського геноциду. Високохудожні роботи художників та дизайнерів, унікальні експонати, використання новітньої аудіовізуальної, мультимедійної техніки та технологій, авторські освітні програми для відвідувачів Музею забезпечують його особливе місце в Європі.
Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні»
Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» – найбільший в Україні музей з історії єврейського народу та Голокосту, відкритий у жовтні 2012 року. Його зали присвячені одній з найстрашніших трагедій ХХ ст. – нацистському винищенню євреїв Європи – та опису традиційного єврейського світу, знищеного в роки війни. Це музей нового типу: його експозиція є поєднанням унікальних експонатів, сучасних мультимедійних технологій та арт-інсталяцій.
