9 клас | HISTORY-TEACHER - Сайт вчителя історії та правознавства
Завдання до уроку:
1) Прочитай текст, наведений нижче.
2) Переглянь відео до уроку.
3) Письмово виконай у зошиті завдання 4 (внизу тексту) та надішли фото-звіт у Viber.
1. Які суспільні відносини називають правовими
Правовідносини (правові відносини) — це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права і юридичні обов’язки, що забезпечуються державою.
Правовідносини виникають, змінюються чи припиняються лише з настанням певних життєвих обставин, які прийнято називати юридичними фактами (укладення договорів, спадкування, порушення законів, виконання зобов’язання тощо).
Відносини, які регулюються іншими нормами, крім правових, не є правовідносинами.
Правовідносини мають такі ознаки:
• виникають на основі правових норм;
• беруть участь сторони (дві і більше), які мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки;
• є видом суспільних відносин;
• у правовідносинах держава забезпечує і контролює здійснення суб’єктивних прав і виконання юридичних обов’язків.
2. Структура (склад) правовідносин
Структура правовідносин — це сукупність елементів правовідносин (суб’єктів) та способів зв’язку між ними щодо майнових та немайнових благ (об’єктів) на основі та відповідно до норм права.
Структура правовідносин включає такі елементи:
1) суб’єкти;
2) об’єкти;
3) зміст.
Суб’єкти правовідносин — їхні учасники, які є носіями суб’єктивних прав і юридичних обов’язків.
Об’єкти правовідносин — це ті реальні блага, які задовольняють інтереси і потреби людей і з приводу яких між суб’єктами виникають, змінюються чи припиняються суб’єктивні права та юридичні обов’язки.
Зміст правовідносин — сукупність суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.
3. Суб’єкти права та правовідносин
Суб’єктом права є фізична чи юридична особа, поведінка якої регулюється нормами права і яка наділена законодавством властивостями здійснювати суб’єктивні права та юридичні обов’язки (має правоздатність та дієздатність).
До суб’єктів правовідносин належать:
• фізичні особи, якими можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, також їх можна поділити на приватних осіб, посадових осіб і спеціальних суб’єктів;
• юридичні особи — організації, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, виконувати обов’язки, бути позивачами у суді та нести юридичну відповідальність за свої дії (об’єднання громадян, підприємства, організації, партії, музеї, школи тощо);
• різні спільноти (нація, народ, етнічні групи, населення відповідного регіону);
• держава (органи влади, самоврядування, державні утворення).
Суб’єкти правовідносин повинні володіти правосуб’єктністю, тобто бути носіями прав та обов’язків, здійснювати їх від свого імені та нести юридичну відповідальність за свої дії.
Елементами правосуб’єктності є:
• правоздатність — здатність бути носієм суб’єктивних прав та юридичних обов’язків (правоздатність виникає з народження людини й припиняється зі смертю; її неможливо позбавити, обмежити угодами чи актами державних органів; правоздатність юридичних осіб настає, як правило, з моменту реєстрації й припиняється із їхньою ліквідацією);
• дієздатність — здатність своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб’єктивні права та виконувати юридичні обов’язки (дієздатність фізичної особи залежить від віку та стану її здоров’я).
За обсягом дієздатності розрізняють фізичних осіб:
• дієздатних у повному обсязі (з 18 років);
• із неповною дієздатністю (14—18 років);
• частково дієздатних (до 14 років);
• обмежених у дієздатності рішенням суду (хронічні алкоголіки, наркомани…);
• визнаних судом недієздатними (психічнохворі).
Припиняється цивільна дієздатність фізичних осіб зі смертю.
Дієздатність юридичної особи також настає з моменту її заснування. Обсяг дієздатності залежить від того, з якою ціллю була створена юридична особа, від напрямків діяльності, що визначено у її статуті (положенні). Припиняється дієздатність юридичної особи з моменту її припинення (ліквідації, реорганізації).
• деліктоздатність — можливість самостійно нести відповідальність за свої протиправні вчинки.
4. Об’єкти правовідносин
До об’єктів правовідносин належать:
• матеріальні блага (майно, речі, цінності);
• особисті немайнові блага (честь, гідність, ділова репутація);
• продукти інтелектуальної та духовної творчості (твори літератури, техніки, науки, мистецтва);
• дії суб’єктів правовідносин (послуги, роботи);
• результати діяльності суб’єктів (виконані роботи, укладені договори, прийняті нормативні акти).
5. Зміст правовідносин
Зміст правовідносин поєднує:
1) юридичний зміст — це суб’єктивні права та юридичні обов’язки суб’єктів правовідносин;
2) фактичний зміст — це сама поведінка суб’єктів, у якій реалізуються їхні суб’єктивні права та юридичні обов’язки.
Зміст суб’єктивного права передбачає такі можливості:
• діяти відповідно до свого бажання;
• вимагати певних дій від зобов’язаної сторони;
• користуватися благом, що закріплене суб’єктивним правом;
• звернутися до відповідних органів за захистом свого права.
Зміст юридичних обов’язків полягає в необхідності:
• здійснювати певні дії;
• утримуватися від дій, що суперечать інтересам інших осіб;
• вимагати здійснення або нездійснення певних дій від інших осіб;
• нести юридичну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання передбачених правовою нормою дій.
6. Юридичні факти
Юридичні факти передбачають виникнення, зміну чи припинення правовідносин.
Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, передбачені правовою нормою, що зумовлюють виникнення, зміну або припинення правовідносин.
За волевиявленням осіб розрізняють такі види юридичних фактів, як дії (відбуваються згідно з волею суб’єктів), бездіяльність та події (відбуваються незалежно від волі суб’єктів).
Розрізняють юридичні дії правомірні та неправомірні.
Правомірні юридичні дії поділяють на:
• юридичні акти (правомірна поведінка з метою викликати юридичні наслідки, наприклад правочини, адміністративні акти);
• юридичні вчинки (дії, що не мають на меті викликати юридичні наслідки, але через певні обставини призвели до виникнення цивільних правовідносин, — наприклад, людина знайшла скарб);
• юридичний стан (юридичні факти, які характеризуються відносною стабільністю, тривалістю впливу, реєстрацією в державних органах (дитина, що втратила батьків, перебуває під опікою; визнання особи недієздатною).
Неправомірними юридичними діями є:
• правопорушення (винні дії — проступки чи злочини);
• правові аномалії (безвинні дії).
До юридичних подій належать народження, смерть людини, стихійні лиха, хвороби тощо.
1) Чи мали місце у зазначених випадках правовідносини?
а) Учень заплатив 4 гривні за проїзд у маршрутному таксі й отримав квиток на проїзд від водія.
б) Батько оформив доручення на право водіння власного автомобіля для доньки.
в) Семен та Світлана одружилися, оформивши шлюб у костьолі.
г) Фірма А розірвала договір поставки із фірмою Б.
ґ) За порушення партійної дисципліни (статуту партії) із політичної партії було виключено 2-х членів.
д) Хлопець поступився місцем бабусі у тролейбусі.
е) З 2017—2018 навчального року приватний ВНЗ збільшив плату за навчання на 25 % для студентів 3—4 курсів, переуклавши з ними контракти на навчання.
2) Визначте структурні елементи правовідносин:
а) Громадянка А. продала власний будинок громадянину Б.
б) Бригаду малярів було найнято для ремонту офісу підприємства, з чим вона успішно справилася.
в) Письменник уклав договір з видавництвом про друк свого роману.
г) За договором, укладеним між приватною школою та автопідприємством, автобус, що належить останньому, щодня буде підвозити учнів до школи і додому.
ґ) Громадянин К. звернувся до страхової компанії по виплату страховки на власний транспортний засіб, застрахований у даній компанії, на який впало дерево внаслідок буревію.
3) Визначте вид дієздатності осіб:
а) Громадянин В., 13 років.
б) Громадянка К., 19 років, інвалід І групи.
в) Громадянин О., 25 років, визнаний судом таким, що зловживає алкогольними напоями, чим довів свою сім’ю до злиднів.
г) Громадянка Т., 38 років, хвора на імбецильність (слабоумство).
ґ) Громадянин С., 15 років.
д) Громадянин Ш., 17 років, осуджений до позбавлення волі на 3 роки.
е) Громадянка Б., 16 років, одружена.
є) Громадянин Ю., 17 років, визнаний батьком дитини.
ж) Громадянка З., 17 років, розлучена.
з) Громадянин В, 16 років, зареєстрований як приватний підприємець.
и) Громадянка Ф., 16 років, хвора на шизофренію (хронічне психічне захворювання).
4) Розгляньте зображення у параграфі. Чи мають місце правовідносини у зображених ситуаціях?
5) Об’єднайтесь у групи. Пригадайте й опишіть із власного життя чи життя ваших знайомих та друзів ситуації, де мали б місце правовідносини. Обговоріть результати.
6) Дискусія із заданої позиції. Обговоріть питання: Повна дієздатність: 18 чи 16 років?
Завдання та запитання
1. Що таке правовідносини, юридичні факти?
2. Вкажіть структурні елементи правовідносин.
3. Наведіть приклади правовідносин, де були б події й правомірні та протиправні дії.
4. Порівняйте правоздатність та дієздатність осіб.
5. Визначте критерії поділу фізичних осіб за обсягом дієздатності.
6. Розсудіть, чи доцільно повну дієздатність надавати особам з 16 років.