Національна економіка: сутність, структура, механізми функціонування та цілі розвитку Національна економіка є історично сформованою системою суспільного відтворення країни, яка ґрунтується на використанні наявних національних ресурсів, забезпечує реалізацію національних економічних інтересів країни та функціонує за об’єктивними економічними законами. Поняття національної економіки в наукових дослідженнях останніх років визначається як у вузькому, так і в широкому розумінні. У […]
Джерело: Сороміцький фольклор та економічна вигода. Як виглядав шлюб в Україні 19 століття Для розуміння шлюбно-сімейних відносин українців середини ХІХ — початку ХХ століття варто на початку сформулювати дуже важливу тезу: для традиційного українського суспільства шлюб був неодмінним, обов’язковим, єдино правильним життєвим сценарієм. До того ж саме шлюб дозволяв здобути високий соціальний статус у суспільстві. По-перше, […]
Джерело: Звичаї, вірування та традиції українців, пов’язані з вінчанням та шлюбом Однією із найважливіших подій в житті кожної людини є весілля. До цієї події українці ще з давніх часів ставились дуже відповідально, адже створення нової сім’ї містило в собі складний комплекс різноманітних ініціацій, народних звичаїв та традицій. Давайте детальніше розглянемо українську весільну обрядовість. В українській […]
Мислення – процес опосередкованого й узагальненого пізнання дійсності. Мислення є найскладнішим пізнавальним процесом, пов’язаним із відчуттям, сприйманням, пам’яттю, уявою, а також із емоційною, спонукальною сферами особистості, її самосвідомістю. Воно здійснюється через розумові операції (аналіз і синтез, порівняння, абстрагування і узагальнення, конкретизацію). Мислення – процес опосередкованого й узагальненого пізнання дійсності, нерозривно пов’язаного із суспільним досвідом і […]
1. Мудрість – рівновага між почуванням, віруванням та мисленням. Ми називаємо мудрою ту людину, яка здобула багато знань та зрозуміла істини про життя людей і навколишній світ. Але всі ці істини та знання не просто лежать в її голові мертвим тягарем. По-справжньому мудра людина вміє застосувати ці істини у своєму власному житті. А ще вона ладна […]
1) Самосвідомість. «Я-концепція»: структура, розвиток. Самосвідомість − сукупність психічних процесів, за допомогою яких суб’єкт діяльності усвідомлює себе. Рівні самосвідомості: Природний: виділення суб’єкта із середовища, переживання за свої дії. Соціальний: порівняння себе з іншими. Критерій − поява мови, виникнення продуктивного діалогу дитини з дорослим, у дитини з’являється можливість децентрації. Можливість говорити не означає можливості вести продуктивну […]
1) Виявлення свого покликання через рідну мову. Рідна мова як засіб самопізнання Особистість є носієм свідомості і системи суспільно-значущих якостей. Ідеальна особистість це людина, що поєднує в собі духовне багатство, високу моральність, фізичну досконалість і виявляє себе як неповторна, самобутня індивідуальність, що й становить силу її привабливості для інших. Роль мови у формуванні і самовираженні […]
1) Поняття про самосвідомість. 2) Функції самосвідомості. 3) Структура самосвідомості. 4) Образ «Я» Поняття про самосвідомість Усвідомлення людиною світу не зводиться до відображення лише зовнішніх об’єктів. Фокус свідомості може бути спрямовано і на саму людину, її власну діяльність, внутрішній світ. Так, в процесі пізнання дійсності та взаємодії з нею людина виступає не лише як суб’єкт […]
1)Природні та етносоціальні передумови формування й розвитку yкраїнознавства. 2)Мета і завдання українознавства в розвитку українського народу. 3)Українознавство як єдина система концентрів знань. 4) Національна ідея в українознавстві. 5)Чинники періодизації українознавства. Природні та етносоціальні передумовиформування розвитку українознавства Перші знання про українські землі і народи, що їх заселяли, існували ще тисячоліття тому. Зачатки українознавства як засобу самопізнання […]
1) Поняття «архетипу». 2) Архетипи української культури. 1) Поняття «архетипу» Самовизначення української нації в духовно-ментальному просторі європейської цивілізації на початку ХХІстоліття потребує зіставлення різних, нерідко діаметрально-протилежних ціннісних настанов. Тим більше, що зростання темпу життя, швидка поява інноваційних технологій, поширення глобальних систем зв’язку, збільшення в геометричній прогресії споживчих потреб наштовхується на нездатність людини так само швидко зрозуміти, […]
