Популярні записи
Всесвітня історія / 11 клас / Дистанційне навчання
Всесвітня історія / 9 клас / Для учнів / Дистанційне навчання
Українознавство / Дистанційне навчання
Історія України / 9 клас / Дистанційне навчання
Всесвітня історія / 11 клас / Дистанційне навчання
Громадянська освіта / Для учнів / Дистанційне навчання
Всесвітня історія / 8 клас / Дистанційне навчання
Практичне заняття. Праведники народів світу: подвиг в ім’я людини - 10 клас


Увага! Для виконнання цієї практичної роботи тобі потрібно виділити трохи більше часу ніж зазвичай. Спочатку переглянь відео (виконання цього завдання можна розділити на кілька днів), потім переходь до матеріалів підручника та Інтернет-джерел. Пам'ятай! Голокост - це страшний злочин і величезна трагедія, а подвиги Праведників - це приклад людяності. Ти маєш про це дізнатися!!!


Мета: на підставі аналізу тексту підручника, відеоматеріалів та Інтернет-джерел скласти уявлення про героїчні вчинки українців, спрямовані на порятунок євреїв від нацистів у роки Другої світової війни.


Хід роботи


1.   Переглянь відеоматеріали до уроку.

2.   Прочитай про Голокост в Україні за підручником та в мережі Інтернет.

3.   Прочитай текст наведений нижче про діяльність митрополита Андрея Шептицького.

4.   Виконай у робочому зошиті письмові завдання до практичного заняття (гортай вниз) та запиши висновки, відповідно мети заняття.

Завершення та підсумки Другої світової війни. Світ після Другої світової війни - 10 клас
На початку 1945 р. відбулися вирішальні бої з метою розгрому нацистської Німеччини. 12 січня 1945 р. радянські й польські війська розгорнули Вісло-Одерську операцію. Протягом перших днів наступу німецьку оборону було прорвано і 17 січня звільнено Варшаву. Розвиваючи наступ, на початку 1945 р. радянські війська вийшли до річки Одер, за 60—70 км від Берліна. Також було оточено й незабаром знищено німецьке угруповання у Східній Пруссії. Ціною значних втрат радянські війська 13 лютого оволоділи Будапештом, 4 квітня — Братиславою, а 7 квітня — Віднем. Південне угруповання німецько-угорських військ було розгромлене.
9 квітня 1945 р. розпочався наступ англо-американських військ на півночі Італії, завершивши визволення країни 2 травня. Мільйонне угруповання німецьких військ склало зброю. Під час цих боїв партизани захопили в полон Б. Муссоліні та багатьох керівників фашистської партії та держави. Усі вони були страчені.
Розвиваючи успіх, війська союзників звільнили Баварію, Західну Австрію й частину Чехії (міста Пльзень і Карлові Вари).
Найдраматичнішою сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція. Із радянського боку в ній брали участь війська трьох фронтів: 2-го Білоруського, 1-го Білоруського та 1-го Українського. Ними командували відповідно К. Рокоссовський, Г. Жуков та І. Конєв.
Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору
Окупація значних територій у Європі, Азії, Африці супроводжувалася встановленням «нового порядку». Він базувався на нещадному терорі й пограбуванні.
Окуповані країни Європи та Азії зазнали значних територіальних змін. На карті світу з’явилися нові держави: Словаччина (1939 р.), Хорватія (1941 р.), Бірма (1944 р.), Індонезія (1945 р.). Однак незалежність цих держав була дискредитована співробітництвом з агресорами. Такі держави, як Австрія, Чехословаччина, Польща, Югославія, Люксембург, Греція були ліквідовані. У Данії, Норвегії, Бельгії, Нідерландах, Франції до влади прийшли колабораціоністські уряди.
Держави — союзниці Німеччини, Італії та Японії отримали значні територіальні придбання. Так, Угорщина отримала Карпатську Україну, Трансильванію, частину Словаччини та Югославії, Румунія — Трансністрію, Болгарія — південну частину Добруджі, Македонії, Фракії, Фінляндія повернула собі втрачені в 1940 р. території.
Окупаційна політика на території Східної Європи та СРСР проводилася згідно з планом «Ост». Окуповані радянські території було розділено на частини. Тилові райони німецьких груп армій передавали під управління військового командування. Інші було підпорядковано «східному міністерству» на чолі з А. Розенбергом і поділено на два рейхскомісаріати — «Остланд» (країни Балтії й більша частина Білорусії) та «Україна». Західноукраїнські землі було приєднано до польського генерал-губернаторства.
Воєнні дії в середині 1941 – 1944 рр. - 10 клас
Із завершенням воєнних дій у континентальній Європі Німеччина взяла під свій контроль величезний геополітичний простір. Вона окупувала Польщу, Нідерланди, Бельгію, Данію, Норвегію, Люксембург, значну частину Франції, Югославію, Грецію. Безпосередньо до Третього рейху увійшли: Саар, Австрія, Судетська область, Мемельська область. Залишки незалежної Чехії стали «протекторатом». Після захоплення Польщі до Третього рейху повернулися землі, що відійшли від Німеччини за Версальським договором: Данія втрачала частину Шлезвіг-Гольштейну, а Франція — Ельзас і Лотарингію. До складу Третього рейху від Югославії відійшли Словенія, Штирія та інші землі.
Важливою часткою підготовки Німеччини до війни із СРСР було використання промислових, сировинних, продовольчих та фінансових ресурсів поневолених країн.
Порівняно з німецьким промисловим потенціалом економічні потужності СРСР були не такими значними. Частка СРСР сягала 10% світового промислового виробництва. Хоча СРСР і випереджав Німеччину у виробництві танків, гармат, літаків, проте відставав у виготовленні автоматичної зброї, автотранспорту, засобів зв’язку, оптичних приладів тощо — тобто того, без чого сучасна війна була неможлива.
Початок Другої світової війни. Характеристика основних періодів війни - 10 клас
У Другій світовій війні брали участь понад 72 держави, на території яких проживало 80 % населення Землі. Бойові дії точилися в Європі, Азії, Африці, Океанії на площі 22 млн км2 і на просторах Світового океану. За роки війни до армій воюючих держав було призвано 110 млн осіб. На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65—67 млн осіб, 95 млн було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні витрати склали 4 трлн доларів.
Несправедливість Версальсько-Вашингтонської системи поставила багато народів у принизливе становище, унаслідок чого до влади прийшли сили, які прагнули реваншу — нового переділу світу. Найбільшою мірою це проявилося в політиці Німеччини, Італії та Японії. Вони й стали підпалювачами війни.
Економічна криза 1930-х рр. загострила суперечності між країнами, що позбавило їх можливості об’єднати зусилля в боротьбі за збереження миру. Систему безпеки, створену в 1920-ті рр., було зруйновано.
Друга Річ Посполита. Чехословацька республіка - 10 клас
1. Відновлення державної незалежності Польщі
Провідні польські політики пов’язували відновлення незалежності з Великою війною. Один із керівників Польської соціалістичної партії (ПСП) Юзеф Пілсудський уважав найімовірнішою поразку держав Антанти, тому на початку війни закликав стати на сторону Центральних держав.

Юзеф Клемент Пілсудський (1867-1926) — польський державний діяч. У 1914 р. створив польські легіони, які в складі австро-угорської армії воювали на Східному фронті. Очолював Польщу в 1918-1922 рр., після чого добровільно склав повноваження. У 1926 р. здійснив військовий переворот проти сейму й відтоді керував країною до кінця життя.
У 1914 р. у Варшаві з ініціативи Ю. Пілсудського була створена Польська військова організація (ПВО), а прихильники іншого польського лідера Романа Дмовського (Партія народних демократів) сформували Польські національні комітети в Петербурзі, Варшаві та Парижі.
На початку серпня 1915 р. німці зайняли Варшаву, але створити дієздатний уряд полякам тоді не вдалося. Восени наступного року було проголошено Акт створення Польської держави й сформовано Тимчасову державну раду — польський дорадчий орган при австрійській владі. Після російської революції 1917 р. й визнання Тимчасовим урядом у Петрограді права поляків на власну державу Ю. Пілсудський розпочав боротьбу проти Німеччини й Австро-Угорщини.
Італія. Режим Беніто Муссоліні - матеріали до уроку, 10 клас

Основні дати(виписати в зошити):  

1920-1921 рр. – «Червоне дворіччя»,                    

1922 р. ­ прихід фашистів до влади в Італії, 

1929 р. ­ утворення держави Ватикан,                         

1935­1936 рр. ­ італо-ефіопська війна,             

9 травня 1936 р. – проголошення Італії імперією,     

1939 р. ­ "Сталевий пакт" між Італією   та Німеччиною.     

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА
Історія людства знає безліч воєн. Але дві з них за масштабами руйнувань і людських втрат не мають рівних. Обидві вони відбулися у XX столітті і в них брали участь усі найбільші держави світу. Війни прийшли з Німеччини; основні бойові дії розгорталися у Європі.Понад чотири роки - з 1 серпня 1914 по 11 листопада 1918 року - тривала Перша світова війна. У неї було втягнуто 38 держав з населенням понад 1 млрд. осіб. У кровопролитних битвах загинуло 10 млн. осіб, 20 млн. одержали поранення чи каліцтво.
Причини війни і цілі держав. До Першої світової війни призвели загострення суперечностей між найбільшими державами світу та боротьба двох військово-політичних угруповань - Антанти й Троїстого союзу. Найбільш непримиренними виявилися інтереси Німеччини та Англії. Вони суперничали на суші й на морі. Ініціаторами розв'язання війни виступили правлячі кола Німеччини та Австро-Угорщини, хоча й інші країни переслідували конкретні загарбницькі цілі. Гонка озброєнь набрала нечуваного розмаху.
Німецька імперія прагнула до світового панування. В її плани входило захоплення великих територій в Європі, у тому числі України й Прибалтики, колоніальних володінь Англії, Франції, Бельгії, зміцнення позицій в Туреччині й на Близькому Сході. Австро-Угорщина сподівалася підкорити Сербію, Болгарію й Чорногорію, заволодіти нафтородовищами Румунії, панувати на Чорному, Адріатичному й Егейському морях. Туреччина, яку у випадку перемоги збиралися поділити країни Антанти, звертала свої погляди на Балканський півострів, Крим, Закавказзя, Іран.
ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА ЇЇ НАСЛІДКИ

Причини війни

• Загострення суперечностей між провідними державами світу внаслідок нерівномірності їхнього економічного та соціально-політичного розвитку.

• Загарбання нових територій, контроль над ринками збуту та джерелами сировини.

• Гонка озброєнь.

• Наявність двох ворогуючих блоків — Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антанти (Велика Британія, Франція, Росія).

• Бажання урядів воюючих країн відвернути увагу народів від внутрішніх проблем.

Характер війни: загарбницький, несправедливий для усіх воюючих сторін.

Привід до війни: австро-сербський конфлікт, спричинений убивством 28.06.1914 р. у сербському місті Сараєво спадкоємця австро-угорського престолу Франца Фердинанда членом боснійської терористичної організації Г. Принципом.

СРСР у системі міжнародних відносин напередодні Другої світової війни – 10 клас

Протягом 1920—1930-х рр. політика СРСР зазнала суттєвих змін. Зрозумівши нездійсненність найближчим часом світової революції, радянське керівництво шукало виходу з міжнародної ізоляції.

У роки світової економічної кризи СРСР для здійснення перетворень першої п’ятирічки прагнув використати суперечності між капіталістичними країнами. Невдовзі стало зрозуміло, що дії Німеччини та Японії загрожують безпеці СРСР. Він пішов на зближення із Чан Кайші та рекомендував КПК діяти спільно із Гомінданом у боротьбі проти Японії. СРСР виступив за створення системи колективної безпеки й стримування агресорів. Провідником цього курсу став народний комісар закордонних справ СРСР Максим Литвинов. СРСР вдалося зміцнити своє становище. У 1933 р. були встановлені дипломатичні відносини зі США, а в 1934 р. СРСР прийняли до Ліги Націй як члена Ради, що означало визнання його великою державою.

Інформація
Нові публікації NEW

9 клас / Історія України / Дистанційне навчання

Українознавство / Дистанційне навчання

Правознавство / Для учнів / Дистанційне навчання

Як ви відноситесь до предмету Історія?

Вітаю!

Для того щоб стати повноцінним користувачем сайту, вам потрібно пройти реєстрацію.
Зареєструватися
Створіть власний обліковий запис!

Пройти реєстрацію!
Авторизуватися
Вже зареєстровані? Авторизуйтеся!

Увійти на сайт