Ці дати потрібно вивчити і знати!  

5 січня 1648 р. – Початок  Національно-визвольної війни. Повстання козаків на Запорозькій Січі й обрання гетьманом Богдана Хмельницького;

5-6 травня 1648 р. – Битва  під Жовтими Водами;

16 травня 1648 р. – Битва  під Корсунем;

11-13 серпня 1648 р. – Битва під Пилявцями;

23 грудня 1648 р. – Урочистий в’їзд гетьмана Богдана Хмельницького до Києва;

30 червня - 13 серпня 1649 р. – Облога  повстанським військом фортеці Збараж; 

Ці дати потрібно вивчити і знати!  

1606 р. – Узяття  запорозькими козаками турецької фортеці Варна;

1609 р. – Похід запорозьких козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Акерман;

1615 р. – 1) Заснування Київського Богоявленського братства та школи при ньому;  2) Початок діяльності друкарні Києво-Печерського монастиря, створеної архімандритом Єлисеєм Плетенецьким;

1616 р. – Похід запорозьких козаків, очолюваних гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним, на Кафу, узяття її та звільнення невільників;

Ці дати потрібно вивчити і знати  

1555 (1556) р. - Спорудження Дмитром Вишневецьким оборонного замку (першої Січі) на острові Мала Хортиця;

1556 - 1561 рр. - Створення «Пересопницького Євангелія»;

1557 р. - Прийняття «Устави на волоки»;

1569 р. - Укладення Люблінської унії;

Ці дати потрібно вивчити і знати  

1340 – 1385 рр. – князювання Любарта Гедиміновича на Волині;

1362 р. – битва на р. Сині Води;

1362 – 1363 рр. – приєднання Київщини, Переяславщини і Поділля до Великого князівства Литовського;

1370 – 1385 рр. – перебування Галичини у складі Угорщини;

Причини вступу УСРР у СРСР. Всі радянські республіки мали спільне політичне керівництво. Правлячою була більшовицька партія, місцеві республіканські організації якої не мали автономії. Керівництво радянськими республіками здійснювалося з одного центру — ЦК РКП(б). Система угод між радянськими республіками характеризувалася як «договірна федерація». Насправді державні органи УСРР не мали автономії й підпорядковувалися Москві. Це дає підстави охарактеризувати УСРР на початку 20-х рр. як псевдодержаву. Те саме засвідчив і договір між УСРР і РСФРР, укладений у грудні 1920 р. У середовищі КП(б)У проявлялося відверте, цинічне ігнорування національної культури, презирливе ставлення до неї.

Основні культурні явища, процеси другої половини XIX - початку XX ст. Піднесення української культури. Умови розвитку культури:

• буржуазні реформи в імперіях створили кращі умови для культурного розвитку;
• завершення промислового перевороту зміцнило матеріальну базу, стимулювало розвиток освіти й науки;
• значна роль підприємців-меценатів, що виділяли суттєві кошти на розвиток культури;
• народницька ідеологія спрямувала увагу інтелігенції на селянство, сприяла вивченню проблем етнографії, мови, фольклору.

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині XIX ст. У 1868 р. унітарна Австрійська імперія перетворилася у двоїсту Австро-Угорську імперію, конституційну монархію. Деякі зміни відбулися й у становищі західноукраїнських земель. Галичина отримала обмежену автономію. Ще у 1861 р. у Львові розпочав свою роботу Галицький обласний сейм. Внутрішнє самоврядування було надане і Буковині, проте доступ українців до Буковинського сейму був дуже обмежений. Австрійська влада продовжувала на землях Західної України політику «поділяй і владарюй». Закарпаття ще більше віддалилося від Галичини та Буковини, оскільки стало частиною Угорщини і ніякого самоврядування не отримало, а управлялося з Будапешта.

Події Кримської війни 1853-1856 рр. на українських землях та поразка Російської імперії. Гостру кризу в економічному та суспільно-політичному житті посилила невдала для Росії Кримська війна 1853-1856 рр. Російська імперія воювала у цій війні не лише проти турків, а й проти Великої Британії, Франції та П’ємонту. 11-місячна оборона Севастополя не допомогла Росії, місто було взяте й імперія змушена була підписати невигідний для себе мирний договір.

Наслідки Кримської війни для України. Економічне становище України в середині XIX ст. характеризувалося стрімким розпадом кріпосницьких відносин і формуванням ринкових. У роки Кримської війни відчутно посилився антикріпосницький рух селян («Київська козаччина» 1855 р., рух «У Таврію за волею» 1856 р.). Посилився і суспільно-політичний рух за проведення реформи кріпосницької системи. Ставало очевидним, що кріпосне право необхідно скасувати. Щоб не допустити масових селянських бунтів царизм змушений був вибрати шлях реформ.

Умови та особливості розвитку культури кінця XVIII - першої половини XIX ст.:

• негативний вплив відсутності власної державності, національне гноблення та імперські кордони, що ігнорували українську етнічну територію;
• русифікація та культурна асиміляція українців, що здійснювалися в Росії насильницькими методами;
• на західноукраїнських землях відбувалося онімечування, що поєднувалося з полонізацією Галичини, румунізацією Буковини та мадяризацією Закарпаття;
• культурний розвиток на Галичині та Закарпатті був пов’язаний з діяльністю греко-католицької церкви.

Причини культурних зрушень у першій половині XIX ст.:

• потреба у кваліфікованих кадрах для промисловосте, сільського господарства і торгівлі;
• початок українського національного відродження;
• вплив передових західноєвропейських ідей.