Ідеологічні орієнтири партійно-радянського керівництва. Причини політико-ідеологічної кризи радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр. ). Період від середини 60-х до середини 80-х рр. в історії СРСР називають «застоєм». Ідеологічним орієнтиром керівництва були положення програми КПРС, схваленої в 1961 р. , згідно з якою до 1980 р. у СРСР мав бути побудований комунізм. Уже наприкінці […]
Сутність процесу лібералізації суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950-1960-х рр. : припинення масових репресій, часткова реабілітація. 5 березня 1953 р. було оголошено про смерть Й. Сталіна. Почалася активна боротьба за владу, в яку втягнулося і керівництво УРСР (першим українцем на посту першого секретаря ЦК КПУ в 1953 р. став Олексій Кириченко). При його активній допомозі в […]
Участь УРСР у зовнішній політиці Радянського Союзу. У ході переговорів про утворення ООН СРСР з пропагандистською метою добивався включення до організації усіх радянських республік. Цю пропозицію було відкинуто, але для УРСР і БРСР зроблено виняток. 26 червня 1945 р. нарком закордонних справ УРСР Д. Мануїльський разом з представниками інших країн підписав у Сан-Франциско Статут ООН, […]
Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель, і 23 серпня 1939 р. між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад, а також додаткові таємні протоколи. Цей документ увійшов в історію під назвою пакт Ріббентропа — Молотова. Секретними протоколами Польща поділялася на сфери впливу, радянська […]
Причини поділу українських земель між різними державами на початку 20-х рр. та його наслідки для суспільства. Правовий статус західноукраїнських земель. У результаті подій 1914-1920 рр. західноукраїнські землі потрапили під владу іноземних держав: Західна Волинь, Галичина, Холмщина, Підляшшя — Польщі, Буковина, Північна і Південна Бессарабія — Румунії, Закарпаття — Чехословаччини. Про це було відзначено у різних […]
Радянська модернізація в Україні. У 1928 р. неп було відкинуто, розпочалася радянська модернізація, що тривала близько 10 років. Її основними завдання були форсована індустріалізація, насильницька колективізація, ідеологізація суспільного та культурного життя. Для здійснення цих завдань влада ухвалювала п’ятирічні плани розвитку народного господарства. План першої п’ятирічки був затверджений у 1929 р. , але її часові рамки відносять […]
Причини вступу УСРР у СРСР. Всі радянські республіки мали спільне політичне керівництво. Правлячою була більшовицька партія, місцеві республіканські організації якої не мали автономії. Керівництво радянськими республіками здійснювалося з одного центру — ЦК РКП(б). Система угод між радянськими республіками характеризувалася як «договірна федерація». Насправді державні органи УСРР не мали автономії й підпорядковувалися Москві. Це дає підстави […]
Причини гетьманського перевороту: УЦР виявилася неспроможною забезпечити постачання до Німеччини продовольства, не виконувала своїх зобов’язань; конфлікт УЦР з консервативними колами України; небажання і невміння УЦР створити регулярну українську армію; нездатність УЦР налагодити систему державного управління, ; нерішучість у вирішенні соціально-економічних питань; складна економічна і політична ситуація, господарська криза; утрата УЦР соціальної опори, втома населення від нестабільності. […]
Причини Української революції, її характер: пригноблене становище України, відсутність державності, шовіністична політика Російської імперії; важке соціальне становище переважної більшосте населення краю; невирішеність селянського та робітничого питання; піднесення українського національно-визвольного руху; послаблення Російської імперії внаслідок Першої світової війни; мала демократичний, національно-визвольний характер. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. У лютому 1917 […]
Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав. Територіально-політичні плани ворогуючих держав щодо українських земель. Першу світову війну розпочали два військово-політичні блоки: Антанта (Велика Британія, Франція, Росія, згодом приєдналося ще понад 20 держав) і Троїстий союз, який у ході війни перетворився на Четверний (Німеччина, Австро-Угорщина, Османська імперія та Болгарія). У цій війні Україна стала […]
