Популярні записи
Дистанційне навчання Державний лад. Форми держави

Основним заняттям ранніх слов'ян було землеробство. Найдавнішим способом вирощування зернових культур у лісовій зоні було підсічне землеробство. На окремих ділянках лісу селяни спалювали повалені вітром сухі дерева і таким чином проводили підготовку землі під посіви. Нерідко перед вирубуванням лісу дерева підсікали, щоб вони швидше висихали у вертикальному положенні. Тоді дерева валили і спалювали. Попіл був добривом, він же розпушував ґрунт. Після трьох років використання виснажену землю залишали и освоювали нову ділянку.

На початку XIX ст. в суспільному житті Наддніпрянської України помітну роль стало відігравати масонство, яке поширювалося на ці землі переважно через Польщу та Росію упродовж другої половини XVIII ст.Оскільки до масонів належали представники суспільної еліти, то їхні ложі (осередки діяльності) існували в містах, містечках і поміщицьких маєтках. Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. вони діяли в Києві, Одесі, Житомирі, Харкові, Кременчуці, Полтаві, Немирові тощо.

Фольклор (від англ. folklore), або Усна народна творчість — художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також світ думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.

У першій половині XIX ст. економіка Наддніпрянської України зберігала аграрний характер. У сільському господарстві Наддніпрянщини на початку століття працювало близько 95 % населення, а в середині століття — 89 %. Близько 75 % усієї оброблюваної землі перебувало в приватній власності поміщиків. Головними виробниками сільськогосподарської продукції були селяни, які за своїм правовим становищем поділялися на дві основні групи

Наш український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. З давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. Це — світовідчуття та світосприймання нашого народу. Українські традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми, між людьми і природою, духовну цінність кожної окремої людини, і народу взагалі

Перебуваючи під імперською владою, українці були змушені брати участь у реалізації далекосяжних зовнішньополітичних планів російського уряду. На Наддніпрянщину припадав важкий тягар використання її людського й господарського потенціалу. На початку XIX ст. між Російською та Османською імперіями запанував період нетривалого миру. Проте російський уряд порушив свої союзницькі зобов’язання й надав підтримку учасникам антитурецького національно-визвольного повстання, що охопило Сербію в 1804 р. У грудні 1806 р. Туреччина оголосила війну Росії.

Племена і народи, що проживали колись на території України вплинули на формування нашої культури. Тому, варто дізнатися трошки більше про особливості їх життя.Трипільська культура. На території України археологічні культури мідно-кам’яного віку з’явилися в IV тис. до н. е. Вони дуже відрізнялися за способом життя: у лісостеповій смузі жили осілі землероби, а у степовій — кочові скотарі. Саме в період енеоліту скотарство відокремилося від землеробства.

Календарно-тематичне планування з історії України, всесвітньої історії та основ правознавства складено відповідно до оновлених програм (Наказ МОН від 03. 08. 2022 № 698). Оновлені навчальні програми з історії та правознавства, 2022 р. +програми курсів за вибором та факультативів: Оновлена навчальна програма з історії 6 – 11 класи [attachment=13]Оновлена програма з основ правознавства 9 клас [attachment=14]Програма курсу за вибором […]

Календарно-тематичне планування – це розподіл у часі окремих уроків із врахуванням кількості годин, що визначаються програмою на кожну тему, кількості тижневих годин (визначених навчальним планом) і розкладу занять. Тематичне планування – визначення послідовності уроків, основних видів роботи на уроці. У ході тематичного планування вчитель визначає послідовність вивчення окремих питань теми, відбирає зміст, продумує систему уроків […]

Форми життєвого світу людини: – світ природний; – світ соціальний (світ людей, націй, етносів, суспільств); – світ духовний; – світ матеріальний (предметний, інструментальний, техногенний). Усі вони становлять буття (існування) окремої людини і людства загалом. Існування у матеріальному світі (фізичне буття) – це існування у світі тіл і предметів, залученість у світ неживої природи (залученість індивіда […]