Популярні записи
Всесвітня історія / 11 клас / Дистанційне навчання
Всесвітня історія / 9 клас / Для учнів / Дистанційне навчання
Українознавство / Дистанційне навчання
Історія України / 9 клас / Дистанційне навчання
Всесвітня історія / 11 клас / Дистанційне навчання
Громадянська освіта / Для учнів / Дистанційне навчання
Всесвітня історія / 8 клас / Дистанційне навчання
Творення нової України (матеріал для повторення) - підготовка до НМТ з історії України 2022
Суспільно-політичне життя України в 2005-2013 рр. Протягом 2005 р. президент В. Ющенко ще мав значні повноваження, але вповні не скористався ними, можливо, через негативні наслідки отруєння і значні проблеми зі здоров’ям. Урядування Ю. Тимошенко тривало до вересня 2005 р. і мало дещо популістичний характер. Найбільшою проблемою стали внутрішні конфлікти, через які відбулася зміна прем’єр-міністра — ним став Ю. Єхануров (2005-2006). Він переймався суто економічними питаннями, можливо, був одним з найкращих голів українського уряду. Саме тоді Україну визнали державою з ринковою економікою.
Навесні 2006 р. відбулися перші парламентські вибори за пропорційною системою. «Наша Україна», БЮТ і СПУ домовилися про створення коаліції, але лідер СПУ перебіг на сторону Партії регіонів і КПУ, ставши головою парламенту, а прем’єр-міністром вдруге став В. Янукович. Через загрозу узурпації влади В. Ющенко оголосив дострокові вибори, після яких урядову коаліцію склали БЮТ і НУНС, прем’єркою вдруге стала Ю. Тимошенко (2007-2010). У ці роки конфлікти між урядом і президентом стали особливо гострими. Велися переговори про союз між БЮТ і ПР, але зрештою «пропало всьо», нова коаліція, що мала ділити владу в Україні на довгі роки, не відбулася.
7 лютого 2010 р. в другому турі президентських виборів В. Янукович набрав 49 % голосів виборців, випередивши Ю. Тимошенко, яку підтримали 45,5 % учасників виборів. 25 лютого новий президент склав присягу на вірність українському народові. Вже 11 березня в парламенті була створена нова більшість, яка підтримала новообраного президента.
Становлення України як незалежної держави (матеріал для повторення) - підготовка до НМТ з історії України 2022
Державотворчі процеси в незалежній Україні. Чинники, які сприяли державотворчому процесові:
  • державотворчі традиції, демократичний вибір, підтримка народу;
  • мирний шлях здобуття самостійносте, світове визнання України.
Незалежній Україні в перші роки її існування потрібно було виконати два завдання — сформувати систему власних державних органів і установ, а також створити систему законодавства. Поєднувалися дві тенденції:
  • трансформація чинних елементів держави;
  • добудова структур, яких не вистачає.
Пріоритетним напрямом державотворчого процесу було формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої та судової.
Найвищий законодавчий орган України — Верховна Рада — залишився їй у спадок від Української РСР.
Відновлення незалежності України (матеріал для повторення) - підготовка до НМТ з історії України 2022

Зміст та основні напрями політики «перебудови». Початок «перебудови». З початку 80-х рр. криза охопила всі сфери життя:

  • СРСР відставав у соціально-економічному розвитку від лідерів;
  • зростали соціальні суперечності у радянському суспільстві;
  • науково-технічне відставання СРСР поглиблювалося;
  • неспроможність СРСР належним чином реагувати на глобальні проблеми, падіння авторитету КПРС.
Ця критична ситуація змусила генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова на квітневому пленумі ЦК КПРС 1985 р. оголосити про зміни у політиці СРСР. Був узятий курс на «перебудову»:
  • в економічній галузі — «прискорення», спроба використовувати деякі елементи ринкових відносин;
  • у внутрішній політиці — демократизація, гласність, плюралізм, згодом — курс на багатопартійність;
  • у зовнішній політиці — «нове політичне мислення».
Україна в період загострення кризи радянської системи (матеріал для повторення) - підготовка до НМТ з історії України 2022
Ідеологічні орієнтири партійно-радянського керівництва. Причини політико-ідеологічної кризи радянського ладу в Україні (середина 1960 - початок 1980-х рр.). Період від середини 60-х до середини 80-х рр. в історії СРСР називають «застоєм». Ідеологічним орієнтиром керівництва були положення програми КПРС, схваленої в 1961 р., згідно з якою до 1980 р. у СРСР мав бути побудований комунізм.
Уже наприкінці 60-х рр. стало ясно, що ці обіцянки виконані не будуть:
  • у цих умовах влада пустила в обіг термін «розвинутий соціалізм». Побудова комунізму ставала справою невизначеного майбутнього. У масовій свідомості визрівало переконання, що, заговоривши про «розвинутий соціалізм», партія визнала нездійсненність, утопічність побудови комунізму;
  • все більша кількість людей втрачала віру в реальність комуністичних ідеалів та спроможність тих, хто перебував на чолі держави, їх досягти, настало розчарування в правильності шляху;
  • посилюється ідеологічний тиск на українське суспільство;
  • населення спостерігає розходження між ідеологічними догмами і реаліями життя;
  • в українському суспільстві зростають опозиційні настрої, розвивається дисидентський рух.
Україна в умовах десталінізації (матеріал для повторення) - підготовка до НМТ з історії України 2022
Сутність процесу лібералізації суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950-1960-х рр.: припинення масових репресій, часткова реабілітація. 5 березня 1953 р. було оголошено про смерть Й. Сталіна. Почалася активна боротьба за владу, в яку втягнулося і керівництво УРСР (першим українцем на посту першого секретаря ЦК КПУ в 1953 р. став Олексій Кириченко). При його активній допомозі в цій боротьбі переміг М. Хрущов.
Причини:
  • нове керівництво розуміло неможливість продовження сталінської репресивної політики;
  • відбулася низка повстань політичних в’язнів у сталінських концтаборах (1953-1954 рр.), у яких важливу роль відіграли колишні бійці УПА, члени ОУН, що поклало початок ліквідації ГУТабу.
Сутність. Зупинила оберти сталінська машина репресій. У 1954 р. створюється комісія Президії ЦК КПРС з вивчення матеріалів щодо масових репресій другої половини 30-х рр. Важливу роль у зміцненні законності відіграло запровадження в УРСР 1955 р. прокурорського нагляду за її дотриманням. Це свідчило про перші кроки лібералізації суспільно-політичного життя в країні.

Україна в перші повоєнні роки (матеріал для повторення) - підготовка до НМТ з історії України 2022
Участь УРСР у зовнішній політиці Радянського Союзу. У ході переговорів про утворення ООН СРСР з пропагандистською метою добивався включення до організації усіх радянських республік. Цю пропозицію було відкинуто, але для УРСР і БРСР зроблено виняток. 26 червня 1945 р. нарком закордонних справ УРСР Д. Мануїльський разом з представниками інших країн підписав у Сан-Франциско Статут ООН, Україна стала співзасновницею ООН. Вся дипломатична діяльність УРСР здійснювалася в жорстких рамках міжнародної політики СРСР під наглядом відповідних загальносоюзних структур. Цією акцією СРСР намагався:
  • заспокоїти міжнародну громадську думку;
  • мобілізувати український народ на відбудову господарства;
  • нейтралізувати дії національно-визвольних сил, які боролися за відродження державної незалежності;
  • розколоти українську діаспору в західних країнах;
  • створити безвідмовний додатковий інструмент для здійснення своїх зовнішньополітичних планів.
Україна в роки Другої світової війни (матеріал для повторення) - підготовка до НМТ з історії України 2022
Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель, і 23 серпня 1939 р. між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад, а також додаткові таємні протоколи. Цей документ увійшов в історію під назвою пакт Ріббентропа — Молотова. Секретними протоколами Польща поділялася на сфери впливу, радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалася уздовж лінії річок Нарев — Вісла — Сян. 28 вересня 1939 р. обидва тоталітарні режими підписали договір про дружбу, кордон і співробітництво, який дещо змінив кордон в окупованій Польщі, приблизно по лінії річок Західний Буг — Сян. До Німеччини відійшли українські етнічні землі Лемківщина, Надсяння, Підляшшя, Холмщина.
Початок Другої світової війни. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що поклало початок Другій світовій війні. Швидко війська окупантів дійшли до Бреста і Львова. 17 вересня 1939 р. — вступ Червоної армії на територію Західної України, окупацію польської території («визвольний похід») розпочали частини Червоної армії — Український фронт під командуванням Семена Тимошенка. СРСР офіційно виправдовував свої дії необхідністю «надати допомогу українцям перед загрозою, що насунулася».
Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. До СРСР було приєднано понад половину території колишньої Польщі, переважно землі, населені українцями та білорусами. У жовтні 1939 р. на Західній Україні було проведено вибори до Народних зборів, які прийняли декларацію про проголошення радянської влади та з проханням про возз’єднання з УРСР. 1 листопада 1939 р. — Східну Галичину і Західну Волинь включено до складу УРСР.
Західноукраїнські землі в міжвоєнний період (матеріал для повторення) - підготовка до НМТ з історії України 2022
Причини поділу українських земель між різними державами на початку 20-х рр. та його наслідки для суспільства. Правовий статус західноукраїнських земель. У результаті подій 1914-1920 рр. західноукраїнські землі потрапили під владу іноземних держав: Західна Волинь, Галичина, Холмщина, Підляшшя — Польщі, Буковина, Північна і Південна Бессарабія — Румунії, Закарпаття — Чехословаччини. Про це було відзначено у різних міжнародних договорах (Сен-Жерменському, 1919 р., Тріанонському, 1920 р., Ризькому, 1921 р., Бессарабському протоколі, 1920 р.). Найдовше був неясним статус Галичини, але в 1923 р. Рада послів великих держав визнала її частиною Польщі. Усі три країни проводили політику соціально-економічного та національного гноблення.
Економіка українських земель:
  • мала колоніальний характер, перевага аграрного сектору;
  • екстенсивний характер господарства, розвиток кооперації;
  • наслідком безземелля, малоземелля і безробіття є еміграція.
Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні (матеріал для повторення) - підготовка до НМТ з історії України 2022
Радянська модернізація в Україні. У 1928 р. неп було відкинуто, розпочалася радянська модернізація, що тривала близько 10 років. Її основними завдання були форсована індустріалізація, насильницька колективізація, ідеологізація суспільного та культурного життя. Для здійснення цих завдань влада ухвалювала п’ятирічні плани розвитку народного господарства. План першої п’ятирічки був затверджений у 1929 р., але її часові рамки відносять до 1928/1929-1932, а другої — до 1933-1937 рр., тобто період радянської модернізації в Україні становить 1928-1938 рр.
Причини форсованої індустріалізації. У 1929 р. було вирішено перейти до форсованої індустріалізації, тобто прискореного створення великої промисловосте «за всяку ціну»:
  • забезпечення економічної незалежносте, зміцнення оборони;
  • створення матеріально-технічної бази для модернізації промисловості та сільського господарства;
  • створення економічної бази для побудови соціалізму.
Сутність політики форсованої індустріалізації. Керівник СРСР Й. Сталін у статті «Рік великого перелому» (1929 р.) оприлюднив економічний приріст держави виший від попередніх планових показників. Це рішення не було підкріплене відповідними матеріальними ресурсами. Серйозних обґрунтувань економічного стрибка не зробили. Цифри були абсолютно нереальні. Звичайно, п’ятирічні плани не виконувалися.
Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні (матеріал для повторення) - підготовка до НМТ з історії України 2022
Причини вступу УСРР у СРСР. Всі радянські республіки мали спільне політичне керівництво. Правлячою була більшовицька партія, місцеві республіканські організації якої не мали автономії. Керівництво радянськими республіками здійснювалося з одного центру — ЦК РКП(б). Система угод між радянськими республіками характеризувалася як «договірна федерація». Насправді державні органи УСРР не мали автономії й підпорядковувалися Москві. Це дає підстави охарактеризувати УСРР на початку 20-х рр. як псевдодержаву. Те саме засвідчив і договір між УСРР і РСФРР, укладений у грудні 1920 р. У середовищі КП(б)У проявлялося відверте, цинічне ігнорування національної культури, презирливе ставлення до неї.
Входження УСРР до складу СРСР. 10.12.1922 р. в Харкові відбувся Сьомий Всеукраїнський з’їзд рад, який схвалив Декларацію про утворення СРСР. І з’їзд рад СРСР відбувся 30 грудня 1922 р. На ньому було ухвалено декларацію і договір про утворення СРСР. До його складу увійшли Білоруська СРР, Закавказька Федерація, Російська Федерація й УСРР. Завершилося оформлення СРСР з ухваленням Конституції, це відбулося 31 січня 1924 р. У травні 1925 р. IX Всеукраїнський з’їзд рад затвердив новий текст Конституції УСРР, у якому закріплено вступ радянської України до СРСР.
Наслідки вступу УСРР у СРСР:
  • втрата навіть формальної незалежності, повноваження стосувалися лише внутрішніх справ, культурно-освітньої сфери, місцевої промисловості, охорони здоров’я, сільського господарства, право на вихід зі складу СРСР було фікцією;
  • закріплення територіальної цілісності України, хоча й в несправедливих щодо України кордонах, існування власного адміністративного апарату, визнання культурно-освітніх прав українців.
Інформація
Нові публікації NEW

9 клас / Історія України / Дистанційне навчання

Українознавство / Дистанційне навчання

Правознавство / Для учнів / Дистанційне навчання

Вам сподобався сайт?

Вітаю!

Для того щоб стати повноцінним користувачем сайту, вам потрібно пройти реєстрацію.
Зареєструватися
Створіть власний обліковий запис!

Пройти реєстрацію!
Авторизуватися
Вже зареєстровані? Авторизуйтеся!

Увійти на сайт