Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії. Галичина в 1772 р. відійшла до Австрії внаслідок першого поділу Польщі, туди ж у 1774 р. — Буковина. Закарпаття ще раніше належало Угорщині, а вона — теж входила до складу Австрійської імперії. Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель. Фактично Закарпаття управлялося з Буди (Будапешта) Угорщиною — Братиславське намісництво Угорського королівства. […]
9 КЛАС Історія України 10. 03. 21. Узагальнення знань з теми «Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст. » Тести 1. Метою розгортання кооперативного руху на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ ст. було А покращення соціально-економічного становища українського селянства. Б створення великих колективних сільськогосподарських підприємств. В формування єдиного всеукраїнського сільськогосподарського ринку. Г сприяння еміграції українських селян […]
Включення українських земель до складу Російської імперії. На початок XIX ст. більшість українських земель входили до складу Російської імперії: Слобожанщина — XVI ст. , наслідок приєднання неосвоєних земель; Лівобережна Україна, Запоріжжя — середина XVII ст. , результат українсько-московських домовленостей; Південна Україна — друга половина XVIII ст. , підсумок російсько-турецьких війн; Правобережна Україна — кінець XVIII ст. , вислід другого […]
Внутрішня політика останнього очільника Гетьманщини. У 1750 р. брат фаворита імператриці Єлизавети К. Розумовський став гетьманом Лівобережної України і завдяки своїм зв’язкам стримував намагання знищити залишки автономії: намагання розширити права старшини, плани запровадити спадкове гетьманство; здійснення військової реформи, запровадження однакового озброєння й обмундирування для козаків; намагання досягти фінансової автономії, але було встановлено російський контроль за […]
Гетьманщина в 1687-1709 рр. 25. 07. 1687 р. на козацькій раді гетьманом обрали генерального осавула Івана Мазепу. Він розпочав своє правління з підписання Коломацьких статей, які були складені на основі Глухівських статей Д. Многогрішного з додатками, зробленими за гетьмана І. Самойловича: збереження 30-тис. реєстрового війська і компанійських полків; підтвердження наданих раніше козацьких привілеїв; обмеження впливу гетьмана і […]
Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність гетьманів козацької України. Гетьманування І. Виговського. Після смерті Б. Хмельницького Старшинська рада до повноліття Юрася Хмельницького обрала гетьманом Івана Виговського, який був генеральним писарем і відзначився в розбудові Генеральної військової канцелярії. Внутрішня і зовнішня політика: збереження союзницьких стосунків з Московським царством; підписання мирного трактату з шведським королем, який визнав незалежність України; […]
Національно-визвольна війна українського народу. Причини: посилення соціального гноблення (зростання шляхетського землеволодіння, панщини); посилення національно-релігійного гніту; невідповідність між набуттям козацтва фактичного політичного лідерства в українському суспільстві та різким погіршенням його становища згідно з «Ординацією» 1638 р. ; слабкість найвищої державної влади Речі Посполитої. Це викликало протести не тільки козаків, селян, міщан, але й представників привілейованих станів — […]
Політичне та соціально-економічне становище в українських землях. Зміни в соціально-економічному житті: зростання магнатського землеволодіння, площ оброблюваних земель, кількості фільварків, виробництва товарів на продаж через збільшення попиту на сільськогосподарську продукцію в Західній Європі; поява значної кількості нових міст. Близько 80 % міст були у приватній власності. Зростання кількості ремісничих спеціальностей. Найбільші міста — Львів і Київ; […]
Люблінська унія та її вплив на українські землі. На середину XVI ст. більшість українських земель входила до складу Великого князівства Литовського і Польського королівства. Московському царству належала Чернігово-Сіверщина, Молдавії — Буковина, Трансільванії — Східне Закарпаття, Західне Закарпаття було у володіннях австрійських Габсбургів, південь України входив до складу Кримського ханства. Причини Люблінської унії: Литва зазнала ряду […]
Змагання Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Зі смертю князя Юрія II Болеслава становище Галицько-Волинського князівства суттєво погіршилося. Реальним правителем у Галицькій землі був боярин Дмитро Дедько (1340-1344 рр. ). Справжня війна за землі Галичини розгорілася 1349 р. , тривала вона із змінним успіхом. Зрештою в 1387 р. ці землі були остаточно приєднані до Польського королівства. На […]
