Практичне заняття “Вирвані з коренем. Депортації українців і українок у 1944—1951 рр.: причини, етапи, наслідки (на підставі дослідження документальних джерел)” – 11 клас

Практичне заняття “Вирвані з коренем. Депортації українців і українок у 1944—1951 рр.: причини, етапи, наслідки (на підставі дослідження документальних джерел)”

Мета: спираючись на здобуті теоретичні знання, проаналізувати документальні джерела й сформувати уявлення про причини, етапи і наслідки депортацій українського населення в зазначений період.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Документи розповідають

Із листівки УПА, поширюваної серед українського населення під час здійснення операції «Вісла»
…У нас у цілій Україні шаліє далі жорстокий нелюдський терор НКВС, а нас, українців, жителів Лемківщини, Надсянка, Грубешівщини, Холмщини і Підляшшя, намагаються більшовицько-польські людоїди вигнати з наших рідних осель.
Українці!
Ніхто з нас не сміє на це мовчки погодитися. Не сміємо вгнутися перед чужим терором, але мусимо виступити до рішучої оборони і мусимо своїми ділами доказати перед цілим світом і перед майбутньою історією, що це є насильство, безправство і масовий злочин людоїдства. Не позволимо себе нікому застрашити, стероризувати і вивезти, ми не вівці й не худоба, щоб нас безправно переганяти з місця на місце, виселювати, вивозити, знищувати.
На тій землі, в тих хатах і в тих наших рідних селах прожили наші предки тисячі років. І ми хочемо далі в них жити. У тих наших стареньких церквах і гробах — святі кості наших батьків, які проклянуть тих, що їх зрадять і покинуть…
Лютий 1946 р. Українські повстанці
1. До чого закликала УПА українське населення під час здійснення операції «Вісла»? 2. Як вона аргументувала необхідність опору польській владі?
Кількість дітей — учасників національно-визвольної боротьби в західних областях УРСР, висланих на спецпоселення (станом на 1 січня 1948 р.)

Завдання 1. Проаналізуйте наведені дані. Які висновки можна зробити за ними?

Уривок із колективної монографії «Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба» (за ред. В. М. Даниленка)
У післявоєнний період основний контингент депортованих із Західної України складали учасники національно-визвольної боротьби та прості селяни — «куркулі»…
Перша хвиля депортацій припала на жовтень 1947 р., а друга — на кінець 1948 р., що було пов’язано з переходом до суцільної колективізації: ще більшої масштабності ця акція набрала у 1949 р. у зв’язку з проведенням спеціальної операції з масової депортації «куркулів». 18 серпня 1950 р. Рада міністрів УРСР та ЦК КП(б)У ухвалили виселяти 1,2 тис. господарств Чернівецької та Закарпатської областей за межі Української РСР з конфіскацією належного їм майна.
Впродовж 1950—1952 рр. із західноукраїнських земель було виселено понад 91 тис. хутірських господарств, з яких 21,6 тис. відправлено у південні райони республіки, а частину депортовано до Сибіру… Загалом же впродовж 1944—1952 років із Західної України за межі республіки було вислано без права повернення понад 203 тис. осіб.
На рубежі 1940—1950-х років українці становили п’яту частину в’язнів ГУЛАГу. У таборах налічувалося 362,6 тис., в колоніях — майже 143,6 тис. осіб. Серед спецпоселенців своєю чисельністю вони поступалися лише чеченцям, а серед засланих і висланих — тільки росіянам…

Завдання 2.

1. Як можна оцінити масштаби депортацій в УРСР у післявоєнний період?

2. Чим вони були обумовлені?

3. Якими були особливості депортацій?

4. Як вони впливали на демографічну ситуацію в республіці?

Завдання 3.
Підготувати повідомлення «Депортації українців та українок у 1944—1951 рр.»

Зробіть висновки, відповідно до мети заняття.